Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Полеміка

Аналітики підрахували, скільки хабарників покарали в Україні

В Україні лише 19% чиновників-корупціонерів відбувають заслужене покарання. Про це на прес-конференції повідомили представники Transparency International Україна та сайту «Перша інстанція». Повідомляється, що в Україні збільшуються обсяги хабарництва. Дані наведено на основі аналізу близько 1 тис. справ за ст 368 Кримінального кодексу україни («вимагання/одержання неправомірної вигоди») у період з березня 2014 року по лютий 2016 року.

«Середній розмір хабара в минулому році склав приблизно 40 тис. грн., тоді як в 2014 році нечисті на руку чиновники брали в середньому 30 тис. грн. Загальна ж сума хабарів у 2015 році склала 19 млн. грн. У 2014-му – на 3 млн. менше», — йдеться в повідомленні.

Також повідомляється, що лише п‘ята частина чиновників (19%), яких судили за вимагання або отримання хабара, відбувають покарання у виправних установах.

«Це дуже низький показник, враховуючи, що кожна частина статті 368 КК передбачає можливість позбавлення свободи для хабарника. Середній термін позбавлення волі становив 4 роки 7 місяців. Як відомо, максимальний термін покарання за неправомірне збагачення становить 12 років в’язниці. Такого терміну за останні два роки не отримав ні один хабарник. 9% засуджених було виправдано. 38% отримали випробувальний термін.

Середній термін склав 2 роки 2 місяці. А 34% злочинців були оштрафовані — середня сума штрафу ледь перевищила 20 тис. грн», — йдеться в повідомленні.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

За словами редактора «Першої інстанції» Федора Орищука, в українських судах відсутня узагальнена практика покарання хабарників.

«Так, наприклад, штрафом у 17 тисяч гривень суди карали тих, хто отримав хабар у розмірі менше однієї тисячі гривень, так і тих, хто отримував більше 20 тисяч. А в минулому році середній розмір штрафу виявився навіть нижче, ніж середній розмір неправомірної вигоди», — зазначив він.

Згідно з проведеним дослідженням, чим більше розмір хабара, який фігурує у кримінальній справі, тим більше ймовірність, що чиновник залишиться на волі.

«Так, з п‘ятірки найбільших хабарників, чиї апетити перевищили 1 і 2 млн грн, суди відправили за ґрати лише одного. Решта були виправдані або отримали випробувальний термін», — зазначають у Transparency International Україна.

Аналітик TI Україна Ірина Рибакова наголосила, що середній розмір хабара, вимагання або отримання якої не змогли довести у суді, склав 90 тис. гривень. А розмір вигоди, яку зловмиснику присудили штраф, склав близько 15 тис. гривень.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«У в’язниці потрапили чиновники, які в середньому отримали 85 тис. грн. Якщо апелювати цими цифрами, то можна прийти до висновку: чим більший хабар, тим вище шанси на безкарність», — зазначила Рибакова.

Також повідомляється, що в Україні популярним механізмом для пом‘якшення покарання для хабарників стала перекваліфікація статті 368 («одержання неправомірної вигоди») на менш суворі статті 190 («шахрайство») або 364 («зловживання владою»), завдяки чому судді можуть замінити тюремне ув’язнення випробувальним терміном. Таким чином, укладення уникли близько 7% засуджених.

Крім того, згідно з даними дослідження, найбільше за корупцію в Україні було засуджено працівників правоохоронної сфери – 14% від усіх справ, зокрема за закриття кримінальних справ. На другому місці за рівнем корумпованості виявилася земельна сфера – 10%.

Найчастіше чиновники отримували хабарі за виділення земельних ділянок або сприяння цьому. 8% справ пов‘язані з медичною сферою, 7% — з освітньою галуззю.

Ще 7% — справи, що стосуються нерухомості, 6% справ пов’язані з податковою сферою. Справ проти суддів виявилося небагато – всього 1%.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

vkurse.ua

Кількість переглядів: 21 

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.