Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Політика

Антиукраїнська пропаганда в польському Інтернеті: чи багато галасу даремно?

Звідки в польському Інтернеті береться антиукраїнський та пропутінський тролінг, як із ним боротися і якими насправді є польсько-українські взаємини

Тема Інтернет-тролінгу — не нова. Так званий «віртуальний вірус» у вигляді вигідних проросійських коментаторів з’явився приблизно на зламі 2011—2012 років, коли Кремль, спостерігаючи за суспільним невдоволенням на Болотній площі в Москві, розпочав так звану «пропутінську кампанію» в мережі. У ситуації ведення Росією гібридної війни, одним із головних компонентів якої є інформаційна війна, така форма боротьби з російською опозицією в мережі вийшла далеко за межі північного сусіда. Використання блоґерів та анонімних користувачів Інтернету, як коментаторів окремих публікацій, спрямоване на підтримку ідеї путінської Росії за її межами.

За словами головного редактора польського порталу Eastbook.eu, Кшиштофа Нєчипора, тема пропутінського Інтернет-тролінгу в польському сегменті всесвітньої мережі має певні особливості:

«У польському Інтернеті з’являлися ідеї про „Віленську” чи навіть „Львівську” народні республіки, що є цілком штучними вигадками перед монітором комп’ютера, але вкинуті, аби створювати альтернативну реальність, нав’язувати враження розповсюдженості даного явища, що ніби поляки мають бажання анексувати Львів чи Вільнюс. Це абсурд і не має жодного обґрунтування в реальності», — зазначив він.

За словами Кшиштофа Нєчипора, в Росії та Україні працюють оплачувані російськомовні тролі, які поширюють пропаганду в межах цих країн. Натомість, у Польщі чи Балтійських країнах — це місцеві особи із певною ідеологією. Скажімо, у Польщі — це поляки, які мають проросійські погляди і підтримують політику Путіна. Часто це так звані «псевдонауковці», каже редактор Eastbook’a:

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«Нескладно зрозуміти, де джерело проросійської ідеї в польському Інтернеті. Особи, що відповідальні за антиукраїнські висловлювання в мережі — це члени маргінальних, часто кільканадцятиособових радикальних груп із проросійськими поглядами. Такі коментарі з’являються від імені псевдонаукових осередків, які мають певний політичний досвід. Йдеться, зокрема, про колишніх членів крайньо націоналістичних угруповань, у тому числі й нацистського характеру, які продовжували свою кар’єру в партії Анджея Лєппера. Після цього вони робили кар’єру як незалежні експерти в мережі, а зараз також і в російських ЗМІ як польські аналітики, експерти з міжнародних питань. Це досить відома в Польщі група людей», — говорить експерт.

Ще донедавна у польському Інтернеті публікувались вульгарні висловлювання, часто із фашистським та антисемітським характером, з метою компрометації демократичних поглядів, що промують свободу, права людини та толерантність. Це проявлялось в описі Європи як «гейропи», із звинуваченнями у слабкості західних держав, на противагу яким стає «сильний і рішучий» Путін. Сьогодні ж, ці коментарі набули більш складного характеру, однак, при цьому, це маргінальне явище, стверджує Нєчипор:

«Коментарі, що зараз публікуються в польському Інтернеті — більш складні, мають мериторичний характер, використовують посилання на псевдоаналітичні тексти і мають на меті переконати користувачів у правдивості слів тих, хто на боці Путіна. В польському Інтернеті для цього часто використовується ідеологія Алєксандра Дуґіна чи ідея панславізму на противагу Заходу. Такий пропутінський наратив створюють якраз так звані польські „аналітики і експерти”. Це маргінальне явище, натомість, настільки галасливе, ефективне та професійне, що дуже помітне в мережі. Це кільканадцять людей в маленьких групках, які не мають жодного політичного значення, але роблять галас в Інтернеті. Їхнє завдання — вбивати клин у польсько-українське порозуміння, наголошуючи на певних історичних проблемах — Волинській трагедії чи УПА», — зазначає головний редактор порталу Eastbook.

Потрібна активна протидія самих інтернет-користувачів. Пропагандистські коментарі треба модерувати або блокувати і не дозволяти, аби вони маніпулювали текстами чи публікаціями, говорить Кшиштоф Нєчипор.

Натомість, у Польщі боротьба із тими, хто підтримує Україну, триває. Публіцистові та перекладачу Марцінові Рею, котрий активно підтримує Україну, надходять погрози, проти нього застосовуються бридкі і ганебні методи компрометації, а на Фейсбуку блокується його профіль, де він описує події на Сході та пише про зв’язки польських крайнє правих із російськими націоналістами. Кампанія ненависті триває, однак Марцін Рей стверджує, що його не залякати, а він продовжуватиме підтримувати Україну.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

«У Польщі є не тільки антиукраїнські, але й проросійські організації. Безумовно, польською специфікою є проблематика Волинської трагедії, яку Польща та Україна повинні між собою з’ясувати. Але важливо, аби ця тема обговорювалася вільними поляками та вільними українцями без участі росіян та польських націоналістів, які пропонують «помсту» сучасним українцям за злочини, які були здійснені 70 років тому лиш деякими українцями. За це теперішні українці не повинні відповідати. І це специфічне історичне минуле, яке Росія використовує значним чином для того, аби ділити та вбивати клин між Україною та Польщею», — каже він.

Марцін Рей зазначає, що є також осередки, які вважають, що Польща повинна більше співпрацювати з Росією, ніж із Заходом. Це маргінальні організації, однак їм вдається дуже голосно заявляти про себе і вони останнім часом проводять велику політичну та пропагандистську діяльність в Інтернеті.

«У Польщі є люди, котрі вважають, що Україні не належить допомагати і що треба співпрацювати з Росією. Часто вони керуються націоналістичною ідеологією, прикриваючись при цьому патріотичними гаслами. З огляду на те, що сталося під час Другої світової війни на Волині, Україна мала б, перш за все, вибачитися перед Польщею. Після цього може очікувати на допомогу. І в цьому є певне підґрунтя, бо українська сторона вчиняла неприйнятні речі, які для польських людей, котрі налаштовані патріотично, є досить болючими. Процес польсько-українського поєднання, з одного боку, є фактом, оскільки наші народи мають взаємну симпатію, а наші уряди співпрацюють. Але з іншого боку, є невирішені питання і трапляються висловлювання серед українських політиків, які недобре сприймаються в Польщі. І це шкодить порозумінню. А польські націоналісти підігрівають цю тему», — зауважує публіцист.

На переконання Марціна Рея, темою Волині повинні зайнятися історики, у першу чергу вільні поляки і вільні українці, без участі Росії та її прихильників. Має бути нормальний процес між цивілізованими країнами, як між Польщею та Німеччиною чи Францією та Німеччиною. Це питання не можна залишати невирішеним до безкінечності, оскільки проблема Волинської трагедії має бути підсумована. Це основа продовження добрих взаємин у майбутньому. Цю проблему треба розрядити, аби вона більше не була потенціалом для виступів проти України в Польщі. А для цього потрібне політичне рішення на державному рівні та прямі дії з боку України, наголосив Марцін Рей.

Тарас Андрухович

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Кількість переглядів: 24 

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.