Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Події

БОЛЕХІВСЬКИЙ ЗЛИЙ ФАТУМ ЧИ ЗБІГ ОБСТАВИН?

Кожен перегорнутий листок календаря наближає нас до місцевих виборів. І, поміж іншими повсякденними клопотами, очільники сіл, селищ і міст воленс-ноленс пригадують, що ж за період своєї каденції зробили вони для своїх громад? Що згадуватимуть люди?

Завершення другої каденції поспіль за плечима голови Болехівської міської ради Зенона Володимировича Макоти. Попри дещо ніби хорошого, що кидається у вічі відразу, – центр міста у квітах, частково вимощені бруківкою хідники, лавочки й провізоричні автобусні зупинки, тріумфальна арка при вході до магістрату, кілька пам’ятників… А з чим ще пов’язуватиметься його бургомістерство?

Мені особисто його двокаденційне очільництво Болехова асоціюватиметься з дечим іншим, аніж квіти, тріумфальні арки і лавочки.

З вибухом газу в терапевтичному корпусі місцевої лікарні кілька років тому, вибухові хвилі від якого донині струшують зали засідань судів різних інстанцій.

Зі страшенною тіснявою в міській бібліотеці, де не те, що людям, – книжкам уже нікуди приткнутися.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

З сумнівним аукціоном, на котрому продано висаджену газом терапію. Брали участь у цьому аукціоні аж двійко підприємців – чоловік з дружиною.

З пожежею, котра знищила кінотеатр на вул. Шевченка, побудований ще чи то поляками, чи то австріяками. Разом з кінотеатром були знищені й церковні книги більшості місцевих храмів, зібрані в цій будівлі з волі болехівських владоможців.

З розпочатою ще за часів СРСР і недобудованою донині спорудою дитячого садка-ясел у центрі міста. Понад чверть століття чекають місцеві властьімущі, поки ота велетенська недобудова сама розвалиться, а вона на зло їм ще тримається купи.

З примітивним гаражиком поблизу римо-католицького костелу по вул.Січових Стрільців, котрий почала споруджувати донька нинішнього війта і котрий за дивних обставин трансформувався в добротну двоповерхову споруду.

З капітальним чотириповерховим офісним приміщенням колишнього місцевого лісокомбінату, котре десятками років виламаними вікнами визирає свого гідного господаря.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

З судовими війнами, котрі провадив впродовж довгих років нинішній війт проти рідної мами, сестри, зведених братів.

З єврейською синагогою, на котрій ще донині красується велетенський напис «Клуб шкіряників» і до котрої нікому нема діла.

Зі знищеною спорудою колишнього гуртожитку лісорубів в урочищі Гирява Козаківського лісництва державного підприємства «Болехівське лісове господарство». Свого часу ця споруда була передана лісівниками болехівським пластунам. Однак самі вони там не змогли дати ради, а вищесидящим владоможцям пластунські проблеми були до… лямпи.

З майже знищеним міським парком, котрий свого часу славився на півєвропи як дендрарій з багатющим зібранням зелених насаджень чи не з усіх закутків світу.

З сумнівним кількарічним судовим протистоянням болехівської мерії з власником виробничо-комерційної фірми «Форум» Степаном Івановичем Барабашом.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

З десятками програних судових справ у судах різних інстанцій, витрати на що були покриті за рахунок бюджетної кишені, тобто за рахунок місцевої громади.

З ім’ям нинішнього мера пов’язують знищення єдиного доступного всім пристойного туалету, котрий був споруджений власником ВКФ «Форум» за сприяння громадськості по вул. Січових Стрільців. Саме через знищення цієї споруди щодня сотні болехівчан згадують ім’я нинішнього мера вкупі з далеко не літературними висловлюваннями.

З недобудованою міською лікарнею на березі річки Сукіль. Скільки ж тут грошей кануло в її швидкоплинні води?

З недобудованою об’їзною дорогою, котра, як подейкують, уже давно на папері здана в експлуатацію і нині конче потребує капітального ремонту.

Чи то злий фатум переслідував і переслідує Зенона Володимировича, чи то зірки на небесах несприятливо лягли, чи то таким був випадковий збіг обставин – не знаю. Але факти залишаються фактами. Та й перелік їх тут подано далеко не повний…

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Куди ж то провадив і провадить болехівський фрегат бурхливими хвилями повсякденного життя його мер-капітан Зенон Макота? До тихої гавані чи до підводних рифів? Як на мене, то останнє запитання належить до розряду риторичних. З огляду на вищеподані факти…

Юрій ПЕТРУХІН, член НСЖУ

Кількість переглядів: 138 

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.