Перший сенат Конституційного Суду має знайти вагомі підстави, аби переглянути позицію попередників щодо зв’язку вихідної допомоги при відставці та незалежності судді. Для цього є 3 конституційні скарги та 2 судді-доповідачі.vd1

Так у вересні ц. р. КС розпочав слухання щодо неконституційності положень пп.1 п.28 розд.ІІ закону «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VI. Провадження відкрите за скаргою судді Верховного Суду України у відставці Лілії Григор’євої.

У будинку на вул. Жилянській на цьому тижні почали слухання скарги її колеги Марини Клименко, яка вийшла у відставку роком пізніше — у вересні 2016-го. Обидві доводять, що скасування вихідної допомоги в розмірі 10 заробітних плат для суддів, які йдуть у відставку, порушує як гарантії незалежності людини в мантії, так і правомірні очікування щодо виплат.

Крім того, другий сенат КС долучив до справи Л.Григор’євої ще й скаргу Надії Мельничук з Апеляційного суду Житомирської області, яка вийшла у відставку одночасно з М.Клименко. Тобто нині одне й те саме питання вивчається в різних сенатах, що виглядає і нерозумно, і неефективно.

Прикметно, що обидва судді-доповідачі в цих справах колись працювали у ВСУ: Володимир Мойсик — суддею, а Микола Мельник — радником, керівником служби Голови. Проте, не об’єднавши зусиль, вони приречені послуговуватися рішенням КС від 19.11.2013 №10-рп/2013. У ньому прямо зазначено, що «вихідна допомога не належить до таких конституційних гарантій незалежності суддів, як суддівська винагорода чи довічне грошове утримання, оскільки не є основним джерелом матеріального забезпечення суддів, не має постійного характеру та не покриває соціальних ризиків».

Зрозуміло, що немає сенсу одночасно розглядати одне й те саме питання в різних сенатах. Особливо якщо є намір відступити від раніше викладеної юридичної позиції. Утім, відмова від подальшого розгляду скарги, на погляд Великої палати, є правом, а не обов’язком сенатів. А сам факт продовження ними слухань може свідчити про те, що суддям, які йдуть у відставку, не варто розраховувати на додаткові виплати. Та й чи потрібно гарантувати їм незалежність на пенсії?