Століттями європейці переповідали легенди про химерне сексуальне життя султанів. Утім, свічки в гаремі ніхто з них не тримав. Надійніші свідчення збереглиcя в архівах.
При османському дворі процвітала бюрократія. Завдяки ретельному збереженню документів, до нас дійшла інформація про зарплати євнухів і наложниць, а також детальні реєстри одягу султанів.
В архівах збереглося навіть інтимне листування перших осіб держави. Найцікавіші послання переклала і для WAS переповідає Олександра Шутко, авторка книжок «Роксолана: міфи та реалії», «Листи Роксолани: любов та дипломатія», «Хатідже Турхан».
ЯК КРУТИТИ ЧОЛОВІКОМ
Найпопулярніша в Україні пара Османської імперії — це Сулейман I Пишний і Хюррем-Роксолана. Султан писав вірші, філософські та чуттєві, під псевдонімом Мухіббі («закоханий» перською). У поезіях, що увійшли до збірки «Диван Мухіббі», він називав Роксолану «моє життя, мій колосок, моє буття», «мій цитрус і гранат, мій апельсин, моя свіча».
Невідоме, як дружину Сулеймана назвали батьки. В полоні вона стала Хюррем («весела», «радісна»). Розповідаємо звідки взялося ім’я Роксолана.
Значення дружини для себе завойовник описував географічними назвами, перелічуючи багаті землі: «Ти мій Стамбул і Караман, народ Османа, Бедашхан, Кипчак, моя ти — з Хурасана до Багдада».
Українка відповідала на рівні, пишучи і віршуючи літературною османською мовою, що багато запозичила з арабської та перської. Листів до чоловіка мало бути чимало, адже більшу частину життя той провів у військових походах. На жаль, в архівах Стамбула знайшли тільки 8.
«О Боже, захисти нас від розлуки!», — благала Роксолана у ранніх посланнях. Переповідала, як туга за Сулейманом спалює душу і роз’їдає серце, зранивши тисячократним сумом. Зверталася шанобливо і пишномовно: «мій повелителю», «душею і серцем коханий мій шаху, лікар моєї душі», «здобуток мого життя, мій самодержавцю».
Водночас жінка не втрачала нагоди згадати про власні потреби та подякувати за отримане: «Мій султане! Все, що я прошу, Ваше благословенне серце мені, Вашій рабині, надсилає. Воістину ви знаєте, якщо я не втілю задумане, моя душа страждатиме. Аллах свідок, лише на кухню я витратила 50 тисяч акче. Решти не вистачило б на мої витрати».
Якось Сулейман разом із грошима надіслав до Стамбула свою волосину. «Для мене одна волосина з Вашої бороди дорожча не тільки за 5 тисяч, а й за 100 тисяч флоринів!», — відповіла Роксолана. За переказами венеційських послів, вона добре знала характер володаря й вміла ним маніпулювати.
«Давав себе водити за ніс одній русинці вбогій», — пліткував польський дипломат 17 сторіччя Самуель Твардовський.
Коли султан подарував наложниці Гюльфем такі саме парфуми з олійок квітів, кедру й амбри, що й дружині, ревнива Хюррем випила свій флакон. Почувалася зле:
«Забула про все на світі. Довгий день спала, мовби в непам’яті, була вся розбита. Коли ж опам’яталася, то подумала: хто ж мене топче ногами, хто мене знищує? Ви мене завжди ганьбили й нищили! Дасть Бог, поговоримо про це, коли будемо разом»,
— писала розлючена українка чоловікові, який мав титул Царя царів, Тіні Бога на Землі, Цезаря усіх земель Риму.
КОЛИ ТВІЙ ЧОЛОВІК ЛЮБИТЬ ХЛОПЧИКІВ
Сповнені смутку листи ймовірної матері Сулеймана Айше Хафси до його батька Селіма І Грізного. Здається, ніби вона вже не сподівалася побачити чоловіка поряд. Європейські дипломати повідомляли додому, що в останні роки життя Селім не цікавився гаремом, увесь час проводив у походах, де між битвами розважався з вихованцями палацової школи Ендерун.
Подібна доля спіткала Фатьму-султан, доньку Селіма. Її чоловік Мустафа-паша, намісник провінції, прославився гомосексуальними оргіями. Фатьма жалілася батькові: «Відтоді, як я тут живу, у мене не було жодної години щастя, я не наділа жодної зі своїх святкових шат. Я воскресла з мертвих, як вдова». Благала дозволити їй розлучення: «Мій султан, дорогий батько, дозволь мені одягатися краще в ганчірки з грубої вовни, ніж в ганчірки грубості, дозволь мені їсти ячмінний хліб, просто дозволь мені жити у твоїй тіні».
Мустафа-паша втратив дружину, а через це посаду та життя. Вдруге донька султана вийшла заміж за великого візира Кара Ахмеда-пашу. Його стратили за два роки після весілля. Ще за 15 років вона вийшла заміж втретє, за євнуха Ібрагіма-пашу. На думку турецьких дослідників, це був фіктивний шлюб.
ЧОМУ СУЛТАН СТАВ РАБОМ
Абдул-Гамід став султаном 1774 року, коли йому було вже 49, після тривалого перебування у «золотій клітці». Правитель бажав надолужити згаяний без гарему час і звернувся до лікарів. Підсумком їхньої роботи став довідник «Повернення султана до молодості». Перша частина містить погодинне меню, друга — поради щодо підтримки статевої форми, третя — описує медичні засоби для посилення потенції.
Вочевидь Абдул-Гамід дотримувався настанов, адже став батьком 22 дітей. Для численних фавориток побудували двоповерхові кімнати у найвіддаленішій частині гарему палацу Топкапи. Улюбленою була наложниця Рухшах. Судячи з листів, Абдул-Гамід мав до неї мазохістську пристрасть: «Моя кохана, будь ласка, винагороди мене сьогодні ввечері своїм прекрасним тілом. Я пожертвую собою заради тебе. Я насилу стримувався минулої ночі, тому, кохана, не муч мене сьогодні ввечері. У мене немає більше терпіння! Дозволь поцілувати твою ногу».
Рухшах не поспішала втішати своєю присутністю султана. Тоді він буквально благав: «Моя Рухшах, твій Абдул-Гамід най стане твоїм рабом. Аллах, який створив світ та всесвіт, не може карати без вини людину. Я благаю тебе, потіш мене ввечері своєю присутністю. Якщо ти не зробиш цього, ти можеш стати причиною моєї смерті. Прикласти до твоєї ноги своє обличчя я прагну…»
«Моя пані, я твій раб. Роби зі мною все, що забажаєш: побий мене або піддай тортурам!»
Рухшах з байдужістю поставилася до благань. Терпець Абдул-Гаміда І уривався: «Якщо ти знову не прийдеш сьогодні ввечері, то я подумаю, що ти не любиш мене. Моє нинішнє становище нестерпне! Навіть мої вороги жаліють мене… Тільки ти можеш погасити це полум’я! Якщо не ти, то хто? Ти станеш ліками від моїх страждань»
Ми небагато знаємо про Руршах. За три роки після сходження на престол Абдул-Гамід зробив її башкадин (головною дружиною) та наділив маєтками. По смерті султана вона здійснила паломництво до Мекки та Медини. Похована у дворі гробниці Абдул-Гаміда.
Але наступним султаном став не її син.
