На Луганщині військові тримають оборону та не особливо серйозно ставляться до заяв переговорників у Мінську щодо шляхів примирення на Донбасі. Слова Леоніда Кучми про заборону бійцям відповідати на ворожі обстріли на передовій коментують із гумором.9ea189f-kuchma

Ну, не будемо! Ми не стріляємо, патронів нема, мало”, – регочуть одні. “Вони будуть по нас працювати, а ми що, каменями по них будемо кидати, чи що?” – не розуміють інші. Якщо великі політики цього досі не розуміють, військові ласкаво запрошують їх до себе. “Хоче Кучма такого закону – хай приїде сюди сам, постоїть в окопах, подивиться, як воно тут добре, коли по тобі працюють, а ти не можеш дати відповіді“, – пропонує боєць батальйону “Донбас” із псевдо “Гиря”.

Не стріляти навіть у відповідь – пропозиції Кучми щодо війни на Донбасі стривожили суспільство. Натомість в Росії жодних компромісів зі свого боку публічно обіцяти не стали. Фракція “Народний фронт” у Верховній Раді зажадала від президента Зеленського скликати засідання РНБО, щоби обговорити умови відновлення територіальної цілісності України. Заяви представників Тристоронньої контактної групи у Мінську депутати вважають “дивними”.

Загалом бійцям не до політики – позивний “Ара” уважно вдивляється в бінокль, аби не пропустити жодного руху з протилежного боку поля. “Їх самих не видно, зараз воно зеленню все поросло”, – пояснює боєць батальйону “Донбас”. Високі зарослі, або по-військовому “зеленка” – нині для бійців велика перепона. Через рясну траву й кущі ворога погано видно, а йому не видно українських воїнів, тому бойовики раз по раз із автоматів та кулеметів просто прострілюють місцевість. “Бур’ян виріс по пояс, вони нас бояться, ми їх не хочемо підпускати”, – розповів “Ара”.

Через цю ж таки зеленку нині гаряча пора для снайперів – вони намагаються підлізти ближче до позицій й відкривають прицільний вогонь. “Снайпер ось тут був, із крупняка працював, щось таке серйозне. За кілометрів сто навпроти нас став, простріли робив”, – каже солдат. Ці позиції українських воїнів на Луганщині – одні з найгарячіших по всій лінії фронту. Декілька тижнів тому не було й дня, аби з окупованого боку їх рясно не накривали з важких мінометів. Нині ж в бойовиків відбулася ротація, і активність трохи стихла. “Більше укріплюються, менше вони, набагато менше, працюють“, – констатує боєць із позивним “Гиря”.

Моменти ворожого затишшя хлопці дарма теж не втрачають – і собі копають нові укріплення, тим самим поліпшуючи тактичне становище. “Вони вище за нас, і ми намагаємося вийти на їхню висоту“, – пояснюють вони. Лише в перервах між такими роботами у солдатів є час потеревенити і дізнатися новини з “великої землі”. Саме під час таких перерв і обговорюють почуте про перемовини в Мінську.