В Києві на Подолі, на Поштовій площі, ведуться археологічні розкопки. Ще в 2013 році з’явилася інформація про підготовку будівництва нового ТРЦ в Києві навпроти Річкового вокзалу.
Інвестори планували звести підземний торгово-розважальний об’єкт з автопаркінгом.
Згідно з українським законодавством, перед початком будівництва необхідно провести розкопки. У 2015 році під час планових робіт на Поштовій площі археологи виявили унікальні артефакти – добре збережені зруби і частоколи, які, на думку вчених, відносяться до часів Київської Русі XI-XIII століття.
Не гаючи часу, столичні археологи представили багатообіцяючу картину – знайдені артефакти свідчать про наявність під товщею ґрунту старовинних вулиць і будівель стародавнього Києва.
Новина викликала суспільний резонанс. Кияни, історики і просто романтики зажадали зупинити будівельні роботи на Поштовій площі і продовжити розкопки. У минулому році мер Києва Віталій Кличко погодився на час відмовитися від будівництва ТРЦ – археологи отримали зелене світло.
Сьогодні розкопки на Поштовій площі тривають. Команда фахівців знайшла культурні шари XV-XVI, XVII-XVIII і навіть XI-XIII століть. Земляні пласти зберегли до наших днів прикраси, кераміку, пляшки, людські кістки і рештки тварин. При цьому «археологічне ельдорадо» на Поштовій площі зберігає в собі ще багато цінних знахідок і таємниць.
Екскурсію по місцю проведення розкопок погодився провести керівник Центру археології Києва Інституту археології НАН України, доктор історичних наук Михайло Сагайдак.
Робоча площадка відгороджена зеленим парканом від решти Поштовій площі. Під товстими бетонними плитами від цікавих очей прихована найцікавіша частина діючої розкопки – величезне підземний простір, що йде вглиб на 5 метрів.
Довжина археологічного майданчика – 140 метрів. «Стеля» з плит підтримується залізобетонними колонами. Михайло Сагайдак тримає інтригу: столичні археологи планують копнути ще глибше і піти на додаткові мінус 5 метрів під землю.
Біля входу в закрите бетонними плитами підземний простір щільними рядами лежать пронумеровані дерев’яні колоди, порізані глибокими бороздами-»зморшками». Михайло Сагайдак пояснює, що це елементи старої бруківки, якою могла бути встелена «Поштова площа» у XV-XVI століттях.
За даними археологів, бруківка піднімалася вгору в сторону нинішнього фунікулера. Таким чином, на місці поточних розкопок на Поштовій площі в давнину цілком міг бути пагорб або інша височина, а не рівна поверхня, як зараз.
Саме під цією височиною-пагорбом були знайдені культурні шари, що датуються так званим давньоруським або домонгольским періодом – IX-серединою XIII століття. В руки столичних археологів потрапили знахідки XI-XIII століть.
«Як цей період виявився під шаром землі? Цей процес відбувається тут постійно. З одного боку, у нас досить круті київські висоти, з іншого – берег річки. Тут відбуваються активні процеси міграції грунтових мас», – пояснює Михайло Сагайдак.
На невеликій ділянці, яку археологи називають вулицею XII-XIII століття, були знайдені залишки дерев’яної огорожі, що відокремлює вулицю від стародавньої садиби, що охоплює весь квартал.
Садиба була досить великою і добре укріпленою. Археологи знайшли залишки «зростаючих» з землі дерев’яних колон.
На земляних стінах біля садиби можна помітити великі чорні плями. Михайло Сагайдак зазначає, що це сліди пожежі. Швидше за все, садиба горіла…
«Холодильник» древніх Киян
Праворуч від вулиці XII-XIII ст. археологи знайшли залишки іншої споруди. Судячи зі знахідок (бочки, посуд), це був льох, укріплений добре збереженими колодами.
Михайло Сагайдак звертає увагу на спосіб кріплення: у дерев’яних балках можна помітити поглиблення, в які вертикально вставлялися дерев’яні колони. Таку будівельну конструкцію, яка була поширена в середньовічній Європі, називають фахверковою. Несучою основою в ній служить просторова секція з нахилених під різним кутом балок.
Згодом льох був засипаний землею в результаті природного процесу.
Побут митної служби Київської Русі
«Берегова лінія завжди вважалася найважливішою лінією комунікації міста з зовнішнім світом. Безумовно, цю зону контролювали і охороняли. Тому люди, які проживали в цій місцевості, мали певні повноваження. Про це говорять знайдені князівські печатки ХІ століття», – говорить Михайло Сагайдак.
Він також зазначає, що в культурних шарах були знайдені елементи вогнепальної зброї XVII-XVIII ст.. Що також говорить про важливу портово-охоронну функцію цієї місцевості.
Цікаво, що мілітарні знахідки сусідять, наприклад, з посудом, керамікою, а також жіночими прикрасами.
«Можливо, дівчата відвідували військових і забували або втрачали свої прикраси», – посміхається Михайло Сагайдак.
При цьому археологи ще не знають, жили в цій місцевості сім’ями або тут знаходилися виключно службові будівлі. Для більш конкретних висновків необхідно відшукати житлові приміщення.
«А недалеко від вулиці XII-XIII століття було знайдено невелике кладовище. У ті часи можна було зустріти невеликі кладовища всередині кварталів. Така традиція характерна для багатьох міст північної Європи», – розповідає Михайло Сагайдак.
Трохи далі від стародавньої садиби група археологів досліджує залишки бруківки XVII-XVIII ст.., забудова тут була терасна – характерна для території зі складним рельєфом.
Поруч із залишками тераси була знайдена люлька XVII-XVIII ст., а також велика кількість скляних пляшок того часу.
«Є підстави говорити, що перші поселенці на Подолі з’явилися в другій половині IX століття. Однак потрібно розуміти, що це величезна територія. В одному місці люди могли вести активну життєдіяльність, а місцевість по сусідству пустувала. Що нас чекає в ході діючої розкопок – велике питання. Якщо ми підемо ще на мінус 5 метрів углиб, то ми зможемо отримати відповідь на це питання. Зараз знайдені культурні шари показують, що XI століття – це не межа. Однак нашу діяльність регулює рівень Дніпра, нижче якого ми ніяк не опустимося. Від сучасної поверхні – це мінус 12 метрів. У нас ще є запас», – розповідає Михайло Сагайдак.
Під час розкопок на Поштовій площі було знайдено багато кераміки XI століття, яка за всіма ознаками ці предмети були зроблені в Вишгороді – керамічному центрі давньої Європи, який вважався чи законодавцем «керамічної моди» в той період. Однак чомусь керамічні предмети, якими користувалися стародавні кияни, за красою і якістю поступаються аналогічним знахідкам, які йшли на експорт…
На місці розкопок на Поштовій площі археологи хотіли б створити унікальний для України інтерактивний музей, з безліччю оригінальних автентичних предметів – доторкнутися до них можна буде прямо на місці виявлення. У мріях вчених – спеціальні мобільні додатки і онлайн-карти. Однак історики і археологи побоюються, що по закінченню дослідних робіт інвестори, які вклали гроші в будівництво ТРЦ, попросять вчених «відійти в сторону і не заважати», хоча правильна організація музейної справи дозволила б зробити культурну установу цікавою в тому числі і для інвесторів. Адже розкопки на Поштовій площі ще раз підтверджують, що ця місцевість найважливіший культурно-історичний центр Києва. Нагадаємо також, що, за однією з версій, поруч з нинішньою Поштовою площею – у верхів’ї літописної річки Почайни – перебувала пристань Притика. Цього року столичним активістам вдалося повернути Почайну на карти Києва.
За матеріалами Styler
