Приєднуйся до нас

Що шукати?

За Лаштунками

Полеміка

НІ СТІНИ, НІ ГРОШЕЙ. ЛИШ ЯЦЕНЮК

Немає нічого більш дивного і таємничого, ніж великі інфраструктурні проекти в Україні. Про них багато і красиво говорять, довго планують, виділяють великі гроші на реалізацію, а потім… забувають.

Свою особливу сторінку у великому списку епічних будівництв незалежної України обіцяє зайняти «Велика українська стіна» імені Арсенія Яценюка. Як відомо, ідея великого паркану вздовж українсько-російського кордону виникла у блискучого правителя Дніпропетровщини Ігоря Коломойського. А 3 вересня вже прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, як завжди суворо і мужньо, заявив про те, що «ми починаємо проект» Стіна». Це будівництво реального кордону між Україною та Російською Федерацією».

Через тиждень прес-центр АТО поширив інформацію про початок будівництва на кордоні фортифікаційних споруд та встановлення систем інженерного загородження. Громадяни України з полегшенням дізналися, про те, що вже копається близько півтори тисячі кілометрів траншей і ходів сполучення, понад 8 тис окопів, а також зводиться понад 4 тис бліндажів і багатокілометрових загороджень. Все це українська преса подала як початок зведення «Стіни».

Але потім з’ясувалося, що насправді це не так. Як повідомили в Держприкордонслужбі, ніяку «Стіну» ніхто не зводить. Не існує навіть її проекту. А траншеї, рови, окопи і бліндажі копаються без жодного плану та проекту. Тому, щоб вони не заважали зведенню «Стіни», їх скоро треба буде закопувати. А ще треба буде прибирати мінні поля, які українські військові понатикали уздовж всього українсько-російського кордону. Як виявилося, на спорудження «Стіни» Кабмін, за словами директора міжнародного правового департаменту адміністрації Держприкордонслужби Олександра Мельникова, відвів 56 місяців.

Тобто – ​чотири з половиною роки. Будувати її планується в два етапи. Спочатку будуть обладнані ділянки поза зоною бойових дій – ​у Чернігівській, Сумській, Харківській областях та на півночі Луганської, а також уздовж узбережжя Азовського моря. А потім в планах Кабміну будівництво 400 км «Стіни» на території нинішніх «ДНР» і «ЛНР».

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Сама «Стіна» буде собою представляти територію, облаштовану земляними і бетонними валами, контрольною смугою, системами оптико-електронного спостереження, сигналізаційними комплексами, дорогами і фортифікаційними спорудами, що запобігають руху техніки. На кордоні викопають рови глибиною до 2 м і не менше 4 м завширшки.
12 вересня Яценюк знову згадав про свій стратегічний план і заявив, що на проект «Стіна» виділено 100 млн. гривень, і роботи з будівництва інженерних споруд благополучно розпочаті. А перший етап робіт в рамках проекту, як повідомила прес-служба Кабінету міністрів України, планується завершити до 30 вересня.

Затамувавши подих, вся країна занурилася в очікування закінчення першого етапу. Громадяни з добре розвиненою фантазією навіть уявляли собі величезну кількість працюючої будівельної техніки, тисячі будівельників різної спеціальності, які не покладаючи рук зводять складні фортифікаційні споруди: шум, гамір і киплячу роботу. І ось, нарешті, настало 30 вересня.

Багато людей задавали собі питання: хто буде розрізати стрічку по закінченню першого етапу будівництва – ​Яценюк чи Порошенко. А також чи буде салют і хорове виконання державного гімну. Але раптом як грім серед ясного неба країну облетіла звістка про те, що перший етап будівельних робіт по зведенню Великої української стіни так і не було розпочато. Пронирливі українські журналісти спробували побачити плоди місячного зусилля Кабміну, але виявити вздовж українсько-російського кордону сліди епохального будівництва або хоча б натяки на його присутність не змогли.
Державна прикордонна служба повідомила розгубленим журналістам, що проектом «Стіна» займається Міністерство інфраструктури. А дане міністерство у свою чергу пояснило, що відповідальне за проект відомство, ще остаточно не визначено, а МІУ відповідає поки виключно за технічні питання проекту. Втім, як виявилося, на даний момент не існує й самого технічного проекту «Стіни».

У зв’язку з відсутністю будь-яких слідів будівництва, про початок якого було заявлено Кабміном, Віктор Балога (екс-глава Секретаріату президента) на своїй сторінці в соціальній мережі публічно припустив, що виділені на проект з держбюджету України гроші були розкрадені високопосадовцями.

«Мені цікаво, а хто цю стіну, або хоча б мінімальний натяк на неї бачив? – ​Запитував Балога. – ​Хто може показати хоч якісь інженерні споруди, які уряд встиг побудувати на кордоні з РФ? Або стіна існує тільки на папері? А на неї, між іншим, з бюджету виділено 100 млн. грн. Так скільки кілометрів Стіни побудовано, чи засоби розкрадені на вибори?». З урахуванням великого досвіду керівної роботи на високих державних постах, Віктору Івановичу сам Бог велів знати, куди з казни можуть подітися гроші, виділені на епічне будівництво, про яке багато говорять, але якого ніхто не бачив.
Найцікавіше, що на даний момент в Кабміні ніхто не знає, куди протягом доби з рахунків Міноборони, Мінінфраструктури та Прикордонслужби зникли виділені на проект «Стіна» кошти загальною сумою в 7 млн. 700 тис доларів. Абсолютно таємнича й незрозуміла історія. Не виключено, що це – ​спецоперація ФСБ, спрямована на підрив національної безпеки і обороноздатності України. Втім, з цього приводу ніхто особливо не сумує.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Приміром, народний депутат Юрій Сиротюк від фракції «Свобода», який є членом парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, заявив, що «зведення» Стіни» – ​це просто піар-проект уряду. І не більше того. На його думку, вздовж українсько-російського кордону повинні бути не тільки рови, бліндажі, окопи і стіни, але також козацько-військові поселення, з істинними українськими патріотами, озброєними стрілецькою зброєю, посилені мінними полями. Гроші зникли, будувати «Стіну» так і не почали, тому, судячи з усього, вся надія на безкоштовний народний ентузіазм.

Кількість переглядів: 93 

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.