Можна звикнути до багатьох речей, але не можна звикнути, коли впродовж останніх п’яти місяців ледь не щодня Україна хоронить своїх кращих синів і дочок. Не можна звикнути до того як батьки хоронять своїх дітей, убитих найманцем-окупантом чи то на Майдані в Києві, в Криму, Харкові, Луганську, Донецьку, Одесі, Краматорську чи то у Слов’янську… Cьогодні вся Україна вділася
у траур.
Один з дописувачів соцмережі Facebook Роман Ковальський цього понеділка поділився таким власним смутком, смутком і горем, що прийшли в дім батьків, родичів, друзів та бойових побратимів одного з багатьох таких героїв України, з якими останнім часом все частіше доводиться прощатися назавжди…
Ось що повідомляє Роман Ковальський:
«Вінниччина в траурі… Троє наших загибли під час АТО. Сьогодні в рідному селі Василя Стуса – Рахнівці на Гайсинщині хоронили всією громадою 20-річного Петра Коваленка, десантника, що закрив своїм тілом сімох товаришів від гранати окупантів. Його бойовий друг Віктор Панасюк із Коростишева так само загинув за Україну від кулі снайпера в шию на околиці Слов’янська 2 травня. Ще двоє загиблих наших – один із «Ягуару» і один боєць із Нацгварії. Будь проклятий ліліпутін, що вбиває наших братів!!! Вічна ПАМ’ЯТЬ…»
А видання «Вінниця.Інфо» конкретизує:
На Вінниччині 5 травня поховали військовослужбовця Високомобільних десантних військ Збройних Сил України – солдата військової служби за контрактом Петра Коваленка.
Як пише Сергій Фурдик з регіонального медіа центр Міноборони, 20-річний юнак проходив службу в 95-й окремій аеромобільній бригаді, особовий склад якої сьогодні виконує бойове завдання зі знищення терористів у східних регіонах України. 2 травня сепаратисти, котрі проривалися з оточення, прикриваючись мирним населенням, відкрили вогонь по позиціях десантників. Граната, випущена з підствольного гранатомета, обірвала життя юнака, який своїм тілом накрив вибух й врятував
7 однополчан.
Про трагічні події вечора 2-го числа, коли одночасно на блок-посту під Слов’янському загинули двоє десантників, розповів майор з 95-ї аеромобільної бригади:
– Це був страшний вечір для всіх нас, коли ми прямо на очах втратили рядового Коваленка із Вінниччини та військовозобов’язаного Панасюка з Коростишева на Житомирщині, – зазначив посланець військової частини Ілля Хоменко. – Все це сталось о 22,15 годині, коли колону нашого першого батальйону з самого ранку до пізнього вечора блокували на мосту на північній околиці Слов’янська. Нас не пускали переважно жінки із іконами та дітьми… Давити їх чи стріляти в мирний «живий щит» наказу ніхто віддати не міг! І тут під прикриттям людей та першої темряви на нас напали! Бойовики стріляли із-за людей і кулею снайпера пострілом в шию було вбито старшого солдата Панасюка. Ваш Петро загинув від гранати «ВОГ» із підствольного гранатомета, яка вибухнула в нього під ногами. Всю ударну силу і чисельні осколки він прийняв на себе і фактично закрив своїм тілом товаришів. Ці 7 сім хлопців завдяки йому залишились живі – отримали легкі поранення та контузії. Врятувати Петра ми вже не могли… Тіла з місця загибелі були доставлені в Харків, а звідти автобусом авіаційного університету опівночі рядового Коваленка ми привезли додому. Мені сьогодні дуже важко дивитись в очі його рідним, бо повернути сина і брата вже ніхто не зможе… Петро загинув як герой!
Розділити з рідними біль втрати сина та брата, з військовослужбовцями-десантниками – сум та тугу за загиблим побратимом прийшли сотні подолян однокласники та студенти профтехучилища, з якими навчався Петро, його вчителі та наставники, співслужбовці та командири, представники органів місцевого самоврядування та Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, односельчани, на чиїх очах він виріс.
Поховали героя-десантника Петра Коваленка на центральній алеї сільського кладовища з усіма військовими почестями.
– Вірність Присязі, мужність та героїзм, продемонстровані солдатом Петром Коваленком під час виконання бойового завдання, є прикладом самовідданого виконання військового обов’язку в ім’я миру в нашій державі, в ім’я збереження цілісності нашої України. Вічна пам’ять герою! – зазначив начальник управління Командування Сухопутних військ Збройних Сил України генерал-майор Микола Попельський.
– Він став «живим щитом», який врятував життя своїм семи товаришам. Мої щирі співчуття сім’ї загиблого: матері Тетяні Петрівні, батькові Миколі Федоровичу та сестрі Христині. Петро загинув, захищаючи Україну і виборюючи її незалежність. Наш низький уклін усій родині за виховання мужнього патріота. Герої не вмирають!, – прокоментував цю сумну подію керівник виборчого штабу Петра Порошенка Григорій Заболотний.
Варто зазначити, що незабаром в селі Рахнівка Гайсинського району, що на Вінниччині, за ініціативи сільської громади одна з вулиць буде перейменована на честь героя-десантника, а на фасаді школи, в якій навчався Петро Коваленко, буде встановлено меморіальну дошку.
Вічна Пам’ять героям!..
