Все те, що сьогодні відбувається в Україні, не може залишити байдужим нікого. Звичайно, що кожна думка має право на існування, звичайно, що кожен українець будує нашу країну, звичайно, що кожен з нас гідний жити в комфорті і в благополуччі. Проте… яким шляхом цього досягати? Це питання сьогодні стоїть досить гостро.
Зазвичай інститути громадянського суспільства діють поза межами державних і комерційних установ, своєю діяльністю лише їх доповнюючи або контролюючи. Саме на цьому принципі основана моя позиція.
Прийняття Закону «Про державний бюджет України 2014 року», якому так намагалися протидіяти опозиційні політики, все ж відбулося. Перед Україною відкрився шанс піти шляхом взаєморозуміння й консолідації. Але це не той варіант, який був потрібний опозиції. Лише день минув після прийняття у Верховній Раді низки законів, як група молодиків-протестувальників штурмом пішла на міліцейський кордон на вулиці Грушевського. Відповідальність на себе за атаку взяв «Правий сектор» – об’єднання ультраправої молоді, – про що повідомляється в їхньому пабліку в Інтернеті.
Чи можна сьогодні вірити в те, що це МИРНИЙ ЄВРОмайдан? Мимоволі закрадаються думки, які кожного дня підкріплюються фактами, що опозиція руками українців намагається покласти собі дорогу до влади.
Однак треба зрозуміти одне – від кожного залежить, чи буде силове протистояння продовжуватися, чи воно швидко припиниться. Якщо люди не підтримуватимуть закликів до проявів агресії, то й не буде сутичок з міліцією. Якщо не їхатиме з областей до столиці ще більше людей, котрих можуть втягнути в силовий варіант розвитку подій, то цього варіанту й не буде. Адже правоохоронні органи вже довели, що вони не застосовують силу проти мирних протестантів. Ті ж, хто підпалює міліцейські автобуси, б’ється палками й кидає каміння в правоохоронців – хіба це мирні люди?
Також велике прохання до засобів масової інформації поводилися гідно, а не нагнітали обстановку довкола цих подій. На майдані сьогодні чиїсь діти, чоловіки, дружини, чийсь тато і чиясь мама. Яка різниця по яку сторону барикад? Усі ми люди. Бог дав нам унікальну здатність – думати і розмовляти один з одним. То чому ми бачимо звірячу поведінку? Давайте об’єднаємось навколо спільної цілі, почнемо будувати, а не руйнувати! Адже агресія несе в собі лише серйозну загрозу для суспільства.
Силові методи протистояння, що мають місце у Києві на вулиці Грушевського, засудили офіційні представники Великобританії, Польщі. Вони закликають припинити агресивні сутички й перейти до переговорів задля урегулювання конфлікту. Посольство США також закликало до припинення зіткнень між демонстрантами й правоохоронними органами у розміщеному на сайті установи зверненні. У заяві відмічається, що насилля лише нагнітає страх та непевність. “Ми закликаємо до спокою і спонукаємо всі сторони припинити будь-які дії, що провокують або мають своїм результатом насильство».
Президент України Віктор Янукович доручив секретарю Ради національної безпеки й оборони Андрію Клюєву створити робочу групу за участі представників Кабміну та Адміністрації Президента України для розгляду питань щодо врегулювання політичної кризи.
І влада, і опозиція повинні йти один до одного на зустріч. Лише через діалог, а не монолог, ми маємо шанс зберегти себе, як націю людей.
Всіх громадських активістів я закликаю пам’ятати, що ми з вами живемо в хорошій країні, згадайте лише прийняті закони, що спростили реєстрацію і звітність інститутів громадянського суспільства, розширили наші права. В знак вдячності давайте підтримаємо владу на шляху до вирішення конфлікту та допоможемо опозиції вгамувати особисті амбіції і таки досягнути цілей, з якими розпочинався Євромайдан. Ми – місточок між владою і населенням – будьмо мужні і справедливі.
Мар’яна Циганин, голова громадської організації «Віолла»
