Нещодавно уряд Франції ухвалив дуже непросте рішення. Попри протести фермерів, які на знак протесту заблокували Єлисейські поля, французький уряд заявив про відмову до 2022 року від використання гліфосату – засобу для боротьби з бур’янами – та запросив від Міністерства сільського господарства план поступового переходу на інші гербіциди.
Окрім цього, в уряді планують провести повне дослідження ринку гербіцидів, що використовуються французькими фермерами.
Тема можливої заборони регулярно обговорюється в Єврокомісії, навколо неї зламано чимало списів.
Рішення Парижа не стало прецедентом – раніше подібну заборону схвалили й у Німеччині. Однак єдина позиція двох найбільших економік ЄС здатна остаточно змінити настрої в Європі.
І це, безумовно, матиме вплив і на Україну. Навіть попри те, що у нас тему гліфосату воліють взагалі не піднімати.
Суперечка навколо гліфосату
Речовина під назвою гліфосат – це основний компонент найпопулярнішого на ринку гербіциду Round Up, який виробляється американським гігантом агрохімікатів – компанією Monsanto.
ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО MONSATO та УКРАЇНУ ЧИТАЙТЕ У ПУБЛІКАЦІЯХ “ЗЛ” ЗА 2015 РІК:
Вказаний гербіцид вже тривалий час перебуває в полі зору наукових установ, відповідальних за продуктову безпеку. Його популярність пояснюється унікальною біологічною функцією – він знешкоджує всі рослини, за винятком культур, що були вирощені з адаптованих під нього генетично змінених високопродуктивних сортів насіння.
Таким чином, аграрії, купуючи гербіцид і адаптоване під нього насіння, збільшують урожайність своєї продукції в рази. Безумовно це приносить надприбутки виробникам гербіцидів, насіння, а також аграріям, що ними користуються.
В березні 2015 року група експертів Міжнародного агентства з дослідження раку (МАДР) Всесвітньої організації охорони здоров’я дійшла висновку, що застосування гліфосату може сприяти “ймовірному” розвитку раку в людини. Разом з цим агентство повідомило, що
поки існують обмежені докази того, що гліфосат є канцерогенним і викликає онкологічні захворювання.
Такі висновки експертної групи сколихнули увесь світ та викликали гостру реакцію у різних країнах, оскільки остаточне визнання гліфосату канцерогеном не лише означатиме заборону використання гербіциду, але й вплине на виробництво та торгівлю генетично модифікованою продукцією у всьому світі.
Проблематику почали активно обговорювати в засобах масової інформації, експертному середовищі, державних органах та міжнародних організаціях.
Деякі експерти вважають, що продукти харчування, засоби особистої гігієни, одяг та інші товари з генно модифікованої бавовни можуть призвести до порушень ендокринної системи та раку. Інші експерти вважають, що скандал навколо гліфосату є наслідком конкурентної боротьби за міжнародні ринки.
Аграрії в багатьох країнах протестують проти обмежень на гліфосат, розуміючи, що це вплине на врожайність та зниження їхньої конкурентності у порівнянні з виробниками, що вирощують продукцію в інших країнах, де гліфосат дозволений.
Разом з тим, будь-яке обмеження торгівлі культурами, обробленими гліфосатом, суперечить максимально допустимому рівню залишків, встановленому “Кодекс Аліментаріус”, викликає серйозні проблеми у експортерів та імпортерів та потенційно суперечить угодам Світової організації торгівлі. Отже, в подальшому такі заборони можуть бути оскаржені в Органі врегулювання суперечок СОТ.
США та Аргентина вже ініціювали обговорення в рамках Комітету СОТ із санітарних та фітосанітарних заходів питання про те, наскільки висновки МАДР можуть розглядатись як достатні наукові обґрунтування для введення обмежень на застосування гліфосату.
Як реагує світ?
Питання безпеки застосування гліфосату досі залишається невирішеним і викликає суперечки в багатьох країнах.
Південна Корея, Колумбія, Бразилія ухвалили рішення обмежити застосування гліфосату.
Російська Федерація в 2016 році прийняла закон про заборону на вирощування та розведення в країні генетично-інженерно модифікованих рослин та тварин, за винятком наукових потреб.
США, Японія та Нова Зеландія провели додаткові дослідження, результати яких спростували висновки про наявність причинно-наслідкового зв’язку між застосуванням гліфосату і розвитком раку.
Натомість у Європейському Союзі остаточне рішення не прийнято.
Термін дії дозволу на використання гліфосату спливав у середині поточного року, і Європейська комісія тимчасово продовжила його до кінця 2017 року, доки Європейське хімічне агентство не завершить перегляд дослідження.
Разом з цим Єврокомісія представила державам-членам низку рекомендацій щодо застосування гліфосату, такі як: звести до мінімуму застосування вже зібраного врожаю та застосовування речовини в громадських парках, на дитячих майданчиках і в садках тощо. Однак Німеччина вжила тимчасових обмежувальних заходів щодо застосування гліфосату, а тепер це зробила і Франція.
Водночас Союз із захисту навколишнього середовища (BUND) запустив кампанію під назвою “Ініціатива європейських громадян проти гліфосату” в рамках якої за короткий час зібрано понад мільйон триста підписів над петицією, яка вимагає скоротити використання пестицидів та реформувати процес їх затвердження в ЄС. Таким чином,
до кінця року Єврокомісія має визначитись щодо продовження або не продовження дозволу на використання гліфосату до 2031 року.
Однак вже зараз зрозуміло, що питання потребує самостійного детального вивчення кожною країною окремо.
А що Україна?
Натомість для українського уряду проблеми гліфосату, схоже, взагалі не існує.
ТАКОЖ ДО ТЕМИ:
- ЗАХІДНІ СТЕРВ’ЯТНИКИ ВИХОДЯТЬ НА ВЕЛИКУ ДОРОГУ
- ПАВЛЕНКО ОЦІНИВ УКРАЇНСЬКУ ЗЕМЛЮ У $100 МЛРД.
- В ГРЕЦІЇ СКУПОВУЮТЬ ОСТРОВИ, А В УКРАЇНИ ЩО?
Такий висновок можна зробити з того, що проблематика застосування гліфосату взагалі не обговорюється, а офіційна позиція держаних уповноважених органів невідома суспільству.
Але й це не все. Дані Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, свідчать, що з моменту опублікування висновків експертів МАДР Мінприроди додатково зареєструвало низку гербіцидів на основі гліфосату.
Варто нагадати, що відповідно до законодавства України серед причин для відмови в реєстрації та перереєстрації препаратів є можливе отримання раніше невідомих даних про небезпечність препарату або недостатню біологічну ефективність його цільового застосування. До таких даних цілком могли б бути віднесені висновки експертів МАДР.
Не беручи до уваги висновки експертів МАДР про небезпечні властивості гліфосату, українське Мінприроди одночасно не ініціює й власних досліджень для їх спростування.
Виходить, що нашу державу не обходять проблеми, які гаряче дискутуються в європейському та глобальному середовищі, а разом з цим, можливо, і здоров’я нації.
