Головний рабин Кривого Рогу Лірон Едері стверджує, що чинний Закон України «Про освіту» лише частково враховує потреби нацменшин під час освітнього процесу.
Про це йдеться у листі «Федерації єврейських громад України».
Лірон Едері звертається до влади з пропозиціями таких змін до Закону України «Про освіту»:
необхідно передбачити формування малокомплектних класів для здобуття профільної середньої освіти, враховуючи особливості національних меншин в Україні,
треба вдосконалити процедуру запровадження автономії навчальних освітніх закладів національних меншин, що сприятиме налагодженню ефективного управління закладом, дозволить вирішити питання фінансування кошерного харчування і придбання спеціальних підручників для єврейських дітей,
необхідно встановити критерії набуття приватними освітніми закладами статусу державних і, у разі необхідності, передбачити можливість створювати школи з двома співзасновниками на рівних правах управління, оскільки, у випадку з єврейськими освітніми закладами, будівля та обладнання закладу належить єврейській громаді, яка, спільно з місцевими органами влади, фінансує заклад освіти, де навчаються діти національних меншин.
Також головний рабин Кривого Рогу пропогує:
внести зміни до локальних нормативно-правових документів щодо можливості,
зарахування дітей до освітніх закладів нацменшин,
врахування культурних особливостей національних меншин в призначенні дат проведення олімпіад, державних іспитів, атестацій та ЗНО,
передбачення в чинному законодавстві України положень щодо забезпечення права на відпустку або вихідний день працівникам, що є представникам національних меншин в освітніх закладах незалежно від форм власності на періоди свят національних меншин,
адаптування підручників з історії України для єврейських освітніх закладів, додавши до них розділи про вплив єврейських громад на розвиток та становлення української державності, що буде відображено в освітніх програмах та державних іспитах.
Нагадаємо, 18 березня цього року набув чинності Закон «Про повну загальну середню освіту».
У Міністерстві освіти наголошували, що учні отримують можливість будувати індивідуальні освітні траєкторії, вибирати навчальні предмети і мати більше прав для учнівського самоврядування. Батькам учнів закон надає гарантії безпечного середовища для дітей, зокрема – гарантії захисту від булінгу, а також право ініціювати позаплановий інституційний аудит в школі.
Документ надає вчителям реальну автономію у створенні програм, розробці систем оцінки, відкриває широкі можливості для підвищення кваліфікації та зростання їх зарплати.
Закон також встановлює нові підходи до призначення директорів шкіл, надає більше можливостей для посилення шкіл педагогами і вводить педагогічну інтернатуру для молодих вчителів.
Нагадаємо, що також Угорщина пред’являє претензії до України через два закони, що були прийняті у 2017 (Закон про освіту) і 2019 (Закон про функіонування української мови як державної) роках.
