СЕ ДОВБУШ ПРОСНУВСІ, А НЕ КАМІНЬ ВПАВ
Минулими вихідними у соцмережах з’явилися фото туристів з обвалом однієї зі скель Довбуша, що в селі Бубнище на Івано-Франківщині. Та як це не дивно, але в Болехівському лісовому господарстві, яке опікується комплексом, про обвал стало відомо лиш цього понеділка.
Сталось це зі скелею Безіменна, позначеній на схемі номером 8, за 200 метрів від центрального входу до скельно-печерного комплексу, тому загрози скельному цілому скельному комплексу немає, принаймні так стверджує директор лісгоспу Михайло Яремко.
«Я сам бачив той обвал. Злетів камінь висотою метрів 20. Камінь давно вже був нахилений. На вигляд сказати, що саме сталося, я не можу. Можливо, його підмило дощами, що пройшли, а, можливо, впав через зсув землі», – каже він.
Наразі жодних досліджень причин зсуву у лісництві не заплановано. Керівник лісгоспу не впевнений, що є необхідність встановлювати табличку «Обережно».
А місцеві люди ж вбачають у цьому прикмету, кажучи, що «се Довбуш проснувся, а не камінь впав, бо йго земля попросила, аби с він уздрів, які нині беззаконня на їй люди роб’єт, і покарав їх за се».
Сперечатися з прикметами і легендами – щонайменше безглуздо, адже відомо, що вони виникають тоді і там, де люди у цьому відчувають негайну потребу, а сучасні умовив нашій державі і краї, це зубожіння населення, винищення лісів і рік та т.ін., цьому лиш сприяють. Тож і не дивно, що у людей виникає потреба в тому, щоб проснувся Довбуш і захистив їх від нових панів.
Довідка:
Ске́лі До́вбуша — це скельно-печерний комплекс, унікальна пам’ятка історії та природи. Розташована поблизу села Бубнища, в урочищі Бубнище, на території створеного 1996 року Поляницького регіонального парку.
Геологічна пам’ятка природи «Скелі Довбуша» лежить на висоті 668 м над рівнем моря. Це скелясті виступи пісковиків заввишки до 80 м, що утворились більше 70 млн років тому на дні палеогенового моря. Кам’яний лабіринт завширшки 200 м тягнеться серед буково-смерекового лісу зі сходу на захід майже на 1 км.
За переказами, у XVII–XVIII ст. тут таборували опришки, які використовували печери під сховище. А самою легендою, Скеля Довбуша називається Безіменною не через те, що її з нічим не можна асоціювати. Просто у часи опришків до загону Олекси та Івана набирали лише спритних та вправних людей. І одним з випробувань кандидата до загону було перейти по колоді дерева з однієї скелі на іншу – саме на Безіменну. Хто не зміг перейти, той падав вниз та розбивався. І таких сміливців було настільки багато, що навіть їхні імена не фіксували. А скеля з того часу отримала назву Безіменна.
Іван Луко для «ЗЛ»
Використано світлини від univer-clas.com і gorganyif
Сталось це зі скелею Безімянна, позначену на схемі номером 8.
Перші два фото від gorganyif