6 вересня набув чинності новий закон «Про вищу освіту», прийнятий парламентом два місяці тому. Зміни, запущені цим законом, стали поки що найпомітнішою, якщо не єдиною, системною реформою в пореволюційній Україні.
Отже, що зміниться в українських вишах?
1. Якість освіти контролюватиме незалежний орган
Значна частина повноважень Міністерства освіти і науки перейде до Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. 25 членів цього колегіального органу обиратимуться на три роки. 13 з них представлятимуть виші (9 – державні, 3 – приватні і 1 – комунальні), 5 – галузеві академії наук, 3 – об’єднання роботодавців, по 2 – Національну академію наук та органи студентського самоврядування. До складу агентства не можуть належати керівники вишів чи Академії наук та їх заступники, бути членом цього органу можна буде не більше двох строків.
2. Академічна автономія
Кожний виш отримав право впроваджувати власні освітні та наукові програми.
3. Фінансова та господарська автономія
Виші можуть відкривати власні рахунки, отримувати кредити, розпоряджатись майном і землею. Вони зможуть засновувати наукові парки та підприємства, що займаються наукою чи інноваціями.
4. Сильне студентське самоврядування
Значно зросте роль органів студентського самоврядування, що вільно формуватимуться самими студентами. Ці органи захищатимуть права та інтереси студентів, вноситимуть пропозиції до навчальних планів, отримають значний вплив (15% голосів) при обранні ректорів і деканів, право на оголошення акцій протесту, а також отримають 0,5% від фінансових надходжень вишу.
5. Прозорість
Кожний вищий навчальний заклад зобов’язаний публікувати на власному сайті документи про свої фінанси, майно, у т. ч. кошториси, звіти про їх виконання, розподіл зарплат тощо.
Виші також зобов’язані оприлюднювати в Інтернеті підсумки щорічного внутрішнього моніторингу якості освіти.
6. Не буде «вічних» ректорів і деканів
Ректори, декани, завідувачі кафедр будуть обиратись на свої посади на п’ять років і не зможуть їх обіймати більше ніж двічі. Забороняється суміщати адміністративні посади (наприклад, проректора чи декана й завкафедрою).
7. Бакалавр-магістр-PhD, як в Європі
В Україні буде п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр; бакалавр; магістр; доктор філософії; доктор наук. Ступінь «спеціаліста» буде скасовано.
8. Нова класифікація вишів
В Україні більше не буде так званих «рівнів акредитації» вищих навчальних закладів. Натомість будуть чотири типи вишів: університети (універсальні навчальні заклади); інститути та академії (галузеві навчальні заклади) й коледжі (де готують спеціалістів до рівня молодшого бакалавра чи бакалавра).
9. Війна із плагіатом
Наукові роботи та відгуки опонентів перед захистом будуть розміщуватись на сайтах вишів.
10. Зменшення навантаження на викладачів і студентів
Із 2015 року навантаження на викладача на одну ставку зменшується з 900 до 600 годин. При цьому штат викладачів не змінюється. Зменшується й навантаження на студентів: один кредит дорівнює 30 годинам замість 36-ти.
11. Академічна мобільність
Запроваджується передбачена Болонською системою кредитно-модульна система вимірювання навчального навантаження. Воно вимірюватиметься тепер не в годинах, а у кредитах. Бакалавр має набрати 180–240 кредитів, магістр 90–120 і т. д. Додаток до диплома європейського зразка буде містити дані про оцінки і кількість кредитів з кожного предмету.
12. Вступ – тільки через зовнішнє оцінювання
Під час вступного конкурсу кожний сертифікат ЗНО важитиме на менше 20% підсумкового бала, шкільний атестат – не більше 10%, призові місця на всеукраїнських олімпіадах і конкурсах – не більше 5%, оцінка за творчий конкурс або фізичну підготовку в деяких вишах – не більше 50%.
13. Конкурентна система держзамовлення
Із 2016 року запрацює механізм електронного вступу у виші й автоматичного розміщення держзамовлення. Пільговики на кожній спеціальності отримають 5% бюджетних місць.
14. Стипендії на рівні прожиткового мінімуму
Стипендія виплачуватиметься в розмірі не нижче за прожитковий мінімум. Але спочатку всім студентам виплачуватиметься 2/3 від цього розміру, а після першої сесії стипендію отримають 2/3 кращих студентів кожного курсу згідно з рейтингом.
15. Державне фінансування науки
До 2018 року держава повинна запровадити гарантоване цільове фінансування наукових розробок в університетах, які отримають статус національного або дослідницького. Причому такий статус треба буде постійно підтверджувати.
16. Викладання українською мовою
Закон визначає, що мовою викладання є державна мова. Для підвищення міжнародної академічної мобільності виш має право частину дисциплін викладати англійською чи іншими іноземними мовами, але забезпечивши при цьому знання здобувачами відповідної дисципліни й українською.
Перелік іноземних мов, якими дозволено вести викладання, затверджуватиме навчальний заклад.
Детальніше про зміни на сайті osvita.ua
Тарас Шамайда
