У вівторок, 20 серпня, Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому за законопроєкт №8371, що передбачає заборону діяльності релігійних організацій, керівний центр яких розташований у росії.
Наразі в Україні офіційно заборонили російську православну церкву (РПЦ). Саме тому УПЦ МП має розірвати звʼязки зі своїм московським центром.
«Історичний день. Ставимо крапку в існуванні російської православної церкви та її філій в Україні. Рада ухвалила законопроєкт №8371, який заборонить діяльність релігійних організацій, що мають зв’язки з країною-агресоркою. 265 за. Для мене це було принциповим питанням», — прокоментував це голосування Микола Княжицький.
Як написав нардеп Ярослав Железняк, за відповідне рішення проголосували 265 народних депутатів:
«Слуга народу» – 173
«Європейська солідарність» – 25
«Батьківщина» – 17
«Платформа за життя та мир» – 1
«За майбутнє» – 9
«Голос» – 18
«Довіра» – 11
«Відновлення України» – 0
«Позафракційні» – 11.
Проте, вже після засідання народні депутати Олексій Гончаренко, Мар’яна Безугла, Сергій Іонушас та Наталія Піпа повідомили, що їх голоси не зарахували через технічний збій.
А ось проти закону виступили такі народні депутати:
Артем Культенко (Слуга народу);
Павло Халімон (Слуга народу);
Євген Брагар (Слуга народу);
Сергій Литвиненко (Слуга народу);
Юрій Бойко (Платформа за життя і мир);
Сергій Льовочкін (Платформа за життя і мир);
Григорій Суркіс (Платформа за життя і мир);
Анатолій Бурміч (Група Відновлення України);
Артем Дмитрук (Група Відновлення України);
Володимир Мороз (Група Відновлення України);
Анатолій Гунько (Група Відновлення України);
Олександр Лукашев (Група Відновлення України);
Євгеній Шевченко (Група Відновлення України);
Євген Яковенко (Група Відновлення України);
Вікторія Гриб (позафракційна).
Відомо, що закон набуде чинності через 30 днів після його опублікування. При цьому громади УМП МП вимушені протягом 9 місяців докласти зусиль і розірвати свої звʼязки з російською церквою.
Законопроєкт передбачає, що:
російська православна церква (РПЦ) має бути заборонена як релігійна організація;
Діяльність усіх релігійних організацій, афілійованих з РПЦ, буде припинятися за чіткою процедурою, яка включатиме дослідження, припис про виконання закону і судову заборону;
РПЦ та афілійовані з нею структури не зможуть використовувати державне і комунальне майно;
Перехід громад до української помісної православної церкви буде спрощено.
Варто також зазначити, що законопроєкт №8371 розробила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Документ не містить будь-яких релігійних обмежень. Його ціль доволі проста — припинити звʼязки підпорядкування будь-яких українських організацій з такими релігійними обʼєднаннями, які мають керівні центри в Росії.
У законі виокремлено «іноземну релігійну організацію, ворожа й антиукраїнська сутність якої не становить жодних сумнівів» (що точно лягає на опис РПЦ).
У другому читанні закон також поповнився статтею 5, яка пояснює ознаки афілійованості з РПЦ. Серед них: розповсюдження релігійними організаціями ідеології «русского міра» й судові вироки за держзраду, колаборанство, низку інших важких злочинів щодо очільників релігійних організацій.
Також новим розділом, порівняно з першим читанням, є розділ, який надає державі та місцевому самоврядуванню можливість розпочинати процеси припинення користування державним або комунальним майном релігійними організаціями – порушницями майбутнього закону.
Передісторія:
Якщо говорити про виступи щодо заборони УПЦ МП, то перші порухи були ще на початку Незалежності. Але формування остаточних пропозицій та проєктів закону сталося лише після початку повномасштабного вторгнення.
Зокрема, 1 грудня 2022 року президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО, яке забороняло діяльність в Україні релігійних організацій, пов’язаних із центрами впливу в Росії.
Протягом майже року тривали підготовка та розгляд відповідного урядового законопроєкту. Найбільший спротив виявляли депутати «Платформи за життя та мир» і «Відновлення України». До цих політсил належали і досі належать екс-регіонали і прибічники Медведчука. А ще їх підтримали деякі представники «Слуги народу».
Але, попри очевидний опір, в жовтні 2023 року законопроєкт №8371 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» проголосували в першому читанні.
Згодом, у березні 2024 року комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту ухвалити в другому читанні та в цілому законопроєкт про заборону релігійних організацій, які пов’язані з росією.
Але процес відверто затягували. Спочатку Верховна Рада не опублікувала текст законопроєкту. Потім почалася метушня з порівняльними і пояснювальними таблицями.
Тому 28 травня представники українських громадських організацій і рухів виступили зі спільною заявою до керівництва парламенту та владної більшості невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ і постанову про деколонізацію назв населених пунктів України.
У Раді розпочали збір підписів щодо закону. Наприкінці червня спікер Ради Руслан Стефанчук сказав, що законопроєкт внесуть до залу, коли зберуть 240 підписів.
На тлі цих подій 21 липня 70 депутатів Верховної Ради України виступили з ультимативною вимогою до керівництва парламенту і президентської фракції щодо остаточної заборони УПЦ МП, а 23 липня нардепи з різних фракцій заблокували трибуну Ради.
10 серпня Зеленський заявив про «рішення, яке зміцнить нашу українську духовну незалежність».
Думки про заборону РПЦ в Україні:
Ухвалення закону про заборону РПЦ стало однією з топ-тем порядку денного. Тому вже є багато думок з цього приводу.
Так пʼятий президент України Петро Порошенко заявив, що заборона російської православної церкви в Україні є також питанням національної безпеки.
«Сьогоднішній день – це не день розколу. Сьогоднішній день – це день єднання всього українського народу. Ми нарешті забороняємо РПЦ юридично, хоча Вселенський патріархат ще у 2018 році визнав цю структуру неканонічною. Тепер її місцева структура має 9 місяців, щоб визначитися: або вона йде до єдиної Православної Церкви України або до Ростова і Москви. Протягуємо руку нашим православним братам-вірянам і патріотичним священникам. Сьогодні крок до єднання. Сьогодні крок важливий до утвердження національної незалежності», – резюмував Петро Порошенко.
Заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук заявила, що парламент зробив законопроект сильнішим за проголосовану в першому читанні редакцію.
«Ми маємо повну підтримку Всеукраїнської ради церков. Вони зробили офіційну заяву. Підтримували і в першому читанні, і зараз, коли закон в цілому проголосований. В ухваленому законі немає жодної заборони українських релігійних організацій. Ми забороняємо дві речі: РПЦ як просто структуру, яка підтримує геноцид українців, і зв’язок з нею, афілійованість з нею”, – сказала Кравчук.
Також парламентарка назвала закон «шансом на звільнення тих релігійних організацій, які історично повʼязані з Росією».
Єпископ, перший заступник голови ВСЦ ЄХБ Ігор Бандура зазначив, що питання релігійної свободи — дуже чутливе. Держава має і право, і обов’язок захищати народ України від зовнішнього впливу. Однак влада має зберігати ті переваги, які існують в країні: кожна церква рівна перед законом і має однакові права, зазначає Бандура.
«Проблема в тому, що московська церква, з нашої точки зору, перестала бути церквою тоді, коли стала філією практично чекістської влади. Коли церква стає філіалом держави-агресора, вона перестає нести Євангеліє, вона перестає нести церковне свідчення і стає ідеологічним відділом. Тому треба було захищати наш простір, і духовний, і культурний від засилля ідеології “русского міра”», — зазначив єпископ.
Хоч би там як, але заборона «церкви ФСБ» є важливим кроком у нашій боротьбі з окупантами. Адже чим менше лишається у росіян центрів впливу, тим важче їм буде вербувати людей і розколювати нашу країну зсередини.
