Нещодавно, перебуваючи у Івано-Франківську голова партії Демократичний альянс Василь Гацько, який приїхав до міста разом з антикорупційним форумом Михайла Саакашвілі, заявив, що мета їхнього руху – збір одного мільйона підписів за відставку уряду Яценюка, які вони, як дехто, не збиратимуть на папері, щоб потім показово висипати перед телекамери на вулиці, тому збирають вони їх у електронному вигляді для подачі Президенту…
Для пересічного громадянина в цих словах ніби нема нічого дивного. Але спостережливий аналітик тут відразу впізнає натяк на прикарпатського олігарха і лідера партії «Воля» Юрія Дерев’янка, який у 2012 році разом з Володимиром Грабовецьким висипав під офісом «Фронту змін» у Києві під акомпанемент гуцульських музик майже сотню тисяч підписів на підтримку його з Грабовецьким висування від даної політсили.
Хтось скаже: Ну, натякнув Гацько для сміху на Дерев’янка, то й що? Не можна пожартувати?
А те, що в кожному жарті є тільки доля жарту. Так Юрій Дерев’янко (Воля) разом з Ігорем Насаликом (БПП) є тими двома з дев’яти прикарпатських нардепів, хто таки проголосував у парламенті нещодавно за відставку Яценюка і його уряду, чого начебто так прагне й Саакашвілі з командою.
Також віднедавна в інтернеті раптово знову почали спливати старі статті, що кидають тінь на біографію Нардепа, і при цьому ніде нема жодної критики в бік Насалика…
Ось і постає цілком логічне запитання, чи не намагається хтось присадити одного з двох прикарпатських борців з Яценюком у Верховній зРаді для того, щоб іншого з певною метою вивести у цій боротьбі у лідери?
Дмитро Несміш
