Петро Порошенко пригрозив парламентаріям не підписати державний бюджет на 2019 рік, якщо не буде закладено достатньо коштів на монетизацію субсидій для населення. Про це президент заявив 12 листопада, на засіданні Ради регіонального розвитку в Києві.
В уряді запевняють, грошей вистачить на всіх. А процес монетизації для громадян вже частково запущений. У вересні прем’єр Володимир Гройсман повідомив, що дві області Київщина та Хмельниччина отримують зекономлені кошти. В цілому по країні програма буде реалізована з 2019 року.
Вперше в Україні про монетизацію субсидій заговорили кілька років тому, а впроваджувати стали з минулого року, коли уряд запустив реформу в сфері житлово-комунальних послуг. Тим часом у Європі такий спосіб економії для пільговиків використовується вже досить давно. У чому суть монетизації і як це працює в Україні, розповідаємо докладно.
У чистому вигляді монетизація означає заміну будь-яких пільг компенсацією грошима. В українських реаліях монетизація прив’язана до послуг ЖКГ – адресати субсидій можуть отримувати грошовий еквівалент зекономлених енергоресурсів. Такий підхід спрямований на те, щоб стимулювати пільговиків до економного споживання електроенергії та газопостачання. Виплати забезпечує держава.
Плюс монетизації в тому, що вона, як і субсидії на оплату ЖХГ, має адресну спрямованість. У 2018 році програма компенсації була запущена на рівні постачальників послуг. Держава повертала підприємствам кошти за заощаджену енергетику. Як вважають в уряді, це шлях до відкритого ринку енергопослуг та вільної конкуренції.
З 2019 року уряд має намір реалізовувати монетизацію на рівні кінцевих споживачів в межах усієї країни поетапно. Як повідомляв глава Кабміну Володимир Гройсман у вересні, пілотні програми з компенсації зекономлених ресурсів для населення вже працюють в окремих областях:
Повний перехід на монетизацію для українців уряд планує завершити до осені 2019 року. До цього моменту Мінсоцполітики зобов’язана закінчити верифікацію одержувачів субсидій та виключити тих, хто зловживає програмою держпідтримки нужденним. Паралельно з цим урядом створюється єдиний реєстр адресатів субсидій:
«Наступний етап – перевід усіх на особові рахунки. Саме туди будемо направляти доплату держави за оплату житлово-комунальних послуг, а вже звідти кошти повинні потрапляти у теплопостачальні компанії та до інших постачальників комунальних послуг», – продовжує оповідати Гройсман.
З січня 2019 року спецрахунки в першу чергу відкриють для тих, хто звертатиметься за субсидіями вперше. З травня 2019, на другому етапі, монетизують адресатів, які отримують субсидії незалежно від опалювального сезону. На завершальному етапі компенсацію отримають усі одержувачі державної допомоги.
Загалом процедура монетизації тільки розробляється. На поточний момент уряд готує нормативну базу та «усуває» бюрократичні бар’єри. Що стосується коштів, то в цілому на субсидії закладено 55 млрд гривень в проекті бюджету на 2019 рік. За словами прем’єра, це на 4 млрд гривень більше, ніж у поточному році.
На вчорашньому засіданні Ради регіонального розвитку президент Порошенко висловився про те, що не підпише бюджет, якщо коштів на держдопомогу буде недостатньо:
«Зараз потрібно на 100% забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує. І це не просто мій заклик, а це принципова позиція щодо формування бюджету 2019 року до другого читання. Підкреслю окремо: якщо цієї позиції не буде в бюджеті, без врахування позиції президента при підготовці в парламенті, я бюджет цей не підпишу – зроблю те, що ніколи не робив», – говорить президент України Петро Порошенко.
Експерти оцінюють реформи уряду позитивно, з одним великим «але». Це – терміни і повнота реалізації. Адже, як уже згадувалося, детальної процедури усього процесу ще не існує. Андрій Никончук звертає увагу на обсяги погоджувальних заходів, які необхідно впровадити до фактичного запуску:
До того ж практично неможливо щось заощадити для тих одержувачів субсидій, які користуються централізованим опаленням. Монетизація можлива для приватних домогосподарств або тих, у кого встановлені індивідуальні котли.
Є питання і по організації роботи та доступу до спецрахунків, вважає експерт Антон Левицький: «Очевидно, що особисті рахунки повинні бути з обмеженим режимом використання, тобто з них можна буде перевести гроші на 5-6 рахунків постачальників компослуг і нікуди більше. В Європі такі платежі знімаються автоматично, як зроблять у нас – неясно, прем’єр лише сказав, що кошти «повинні потрапляти з рахунків до постачальників», але хто їх туди переводитиме, не уточнив. Якщо платити буде кожен, то як – за допомогою інтернет-банкінгу, терміналу, квитанції? Усі можливості повинні бути передбачені, як і можливість зняти заощадження, тільки якщо повністю розрахувався».
Ймовірно і те, що для скорочення бюджетних виплат, можуть бути переглянуті соціальні норми енергоспоживання та інших послуг ЖХГ.
***
Процес монетизації субсидій уже запущений. І підтвердити це можуть не тільки в уряді. У пресі зустрічається інформація про конкретні виплати людям, що зуміли заощадити на споживанні енергоресурсів для опалення своїх осель. Поки що тільки частково і в межах окремих регіонів.
У перспективі монетизація повинна охопити всю країну. Держава допомагає тим, хто дійсно потребує, в цьому і є суть адресної допомоги. Також держава зобов’язана стимулювати розумну економію енергетики, що в перспективі зіграє на підвищення енергоефективності усієї країни, а бюджету заощадить мільярди гривень.