Парадоксальні результати показали вибори до Європейського парламенту , що проходили в 28 країнах з 22-25 травня у Великобританії і у Франції – найбільше число голосів виборців там отримали політичні рухи, що виступають за… вихід з ЄС.
Так, у Франції 25 % голосів виборців отримала партія «Народний фронт» Марін Ле Пен, яка виступає за повернення до традиційних цінностей, протидію імміграції, а також призупинення процесів євроінтеграції, відновлення суверенітету держав – членів ЄС та проти… України у Європі, як вона це заявила в одному з своїх інтерв’ю під час свого недавнього візиту у Москву (дехто запевняє, що там вона отримала від Кремля певні інструкції і дещо до них на додачу)…
«Результати голосування свідчать про масову відмову від ЄС. Євросоюз повинен повернути те, що у нас було вкрадено – повернути людям суверенітет», – заявила Ле Пен, коментуючи результати виборів.
Правляча у Франції соціалістична партія отримала лише 14,1% голосів виборців, 20,6% дісталося правоцентристській партії «Союз за народний рух», 9,8% отримав центристський союз UDI-Modem, 9% – « Зелені», 6,4% – «Лівий фронт».
«Результати виборів – це вже не сигнал тривоги, це потрясіння, шок», – прокоментував ситуацію прем’єр-міністр Франції Манюель Вальс.
У Великобританії перемогу на виборах здобула антиєвропейська UKIP (Партія незалежності Великобританії) Найджела Фараджа. Її програма має ряд спільних рис з програмою «Народного фронту», зокрема, що стосується жорсткого обмеження міграції. Позиція ж UKIP щодо ЄС ще більш жорстка: політична сила виступає за повний вихід Великобританії зі складу Союзу. На виборах UKIP отримала 29% голосів англійців. 23,93% отримали лейбористи, 23,89% – консерватори.
Лише в Німеччині вибори до Європарламенту вдалося виграти правлячим партіям. Так, блок ХДС/ХСС (Християнсько-демократичний союз і Християнсько-соціальний союз), одним з лідерів якого є канцлер ФРН Ангела Меркель, отримав 35,5% голосів. 27,3% голосів отримала Соціал-демократична партія Німеччини. Крім того, 10,7% отримали німецькі «Зелені», 7,4% голосів дісталися «Лівій партії». Що ж до німецьких євроскептиків в особі партії «Альтернатива для Німеччини», то вони отримали вельми скромний результат у порівнянні з французькими та англійськими «однодумцями» – тільки 7% голосів. Втім, якщо врахувати, що для політичної сили це перші вибори до Європарламенту, то результат може здатися не настільки і поганим.
Загалом ж лідерство у Європарламенті до наступних виборів у 2019 році зберегли консерватори.
Так консервативна Європейська народна партія (ЄНП) отримала 211 з 751 мандата, хоча до цього вона мала 274 місця з 766.
Друге місце в Європарламенті залишилося за фракцією соціалістичної спрямованості – Прогресивним альянсом демократів і соціалістів (Падсі) зі 193 мандатами (мала 196 у минулому скликані). Третє місце – у ліберальної фракції: Альянсу лібералів і демократів, які отримали 74 місця (відповідно 83 раніше).
На четвертому місці були і залишаються «зелені» з незмінним числом депутатів – 57. П’ятої за чисельністю фракцією в Європарламенті стали «Об’єднані європейські ліві» – 48 мандатів (раніше –35).
Трохи збільшилося – з 33 до 40 – число «незалежних» депутатів, які оголосили, що не будуть приєднуватися до жодної фракції.
Європейські реформатори і консерватори, що займали раніше 57 місць в Європарламенті, отримали лише 39 мандатів і стали сьомими. Восьме місце знову посіла Європейська група свободи і демократії з 33 місцями (раніше – 31) .
Та головна інтрига нинішніх виборів розгорнулася навколо 56 мандатів, що належать партіям, які ще не визначилися з вибором фракції. Значна їхня частина – вищезгадані євроскептики і радикали. Теоретично вони можуть сформувати власну фракцію, але зробити це не так просто, через значні відмінності в програмах. Для створення нової фракції в політичну групу повинні входити не менше 25 депутатів з, як мінімум, семи держав ЄС!
Явка на цьогорічних виборах до Європарламенту в середньому по країнах-учасниках Євросоюзу склала 43,11% виборців з максимуму в 90% у Бельгії та Люксембурзі, де вибори обов’язкові! Та з мінімумом у Словаччині – 13%.
Хоча можна сказати, що цього річ вперше за багато років явка на виборах Європарламент виросла. Під час попередніх виборів, що відбулися в 2009 році, на виборчі дільниці прийшли 43% виборців, що стало найнижчим результатом з 1979 року.
Підготував Тарас Боднар
