Розслідуватиме ухилення від сплати податків і загалом усі злочини, пов’язані з економікою та фінансами. Наприклад, шахрайство з фінансами, протиправне заволодіння майном підприємства, доведення до банкрутства та багато іншого.
Після набуття чинності закону про створення БЕБ упродовж 6 місяців буде ліквідована податкова міліція. Щоб уникнути «колапсу в системі», у перехідний період провадження, підслідні БЕБ, передадуть Генпрокуратурі.
Коли в штаті Бюро економічної безпеки буде 30% працівників — провадження перейдуть до нього.
Призначення
Роками українських правоохоронців критикували за зловживання повноваженнями під час розслідування економічних злочинів, насамперед — за тиск на бізнес. До того ж функцію розслідувати такі злочини наразі мають аж три органи — податкова міліція, економічний департамент СБУ (сумнозвісний департамент «К») та відповідні підрозділи Нацполіції.
Автори закону наводять статистику: у 2019 році в Україні щодня відбувалося 183 арешти майнових об’єктів і 200 обшуків.
Робота Бюро економічної безпеки має унеможливити тиск на приватних підприємців, зокрема «маски-шоу» — силові операції, які часто блокують роботу бізнесу.
Крім цього, створення єдиного органу економічних розслідувань є зобов’язанням України перед Міжнародним валютним фондом та Євросоюзом.
Різниця між БЕБ і податковою міліцією?
Крім того, що Бюро стане єдиним економічним правоохоронним органом, його створюють насамперед як аналітичний орган — тобто щоб його працівники не ходили зі зброєю по підприємствах, а вивчали злочинні «схеми» та запобігали їм.
«Новий орган буде аналітичним і виявлятиме системні злочини, працюючи з базами даних, а не оперативно-розшуковими заходами чи проведенням обшуків в офісах», — заявляв один із «батьків» закону, очільник податкового та фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
А в уряді кажуть, що робота БЕБ сприятиме «запровадженню нових аналітичних підходів протидії фінансовим злочинам, запобіганню цим злочинам та мінімізації недобросовісної конкуренції».
БЕБ працюватиме “інтелігентніше”?
Насправді поки все вилами по воді писане. Хтось, як Гетманцев, вважає закон про БЕБ дуже позитивним. Водночас міністр фінансів Сергій Марченко, наприклад, називає це створенням «чергового монстра».
Але фактом є те, що Бюро економічної безпеки не буде лише аналітичним органом: це правоохоронний орган, який має оперативно-розшукові функції та, відповідно, зброю. Закон передбачає, що існуватимуть аналітики та детективи. Останні повинні мати спеціальні звання, як і в поліцейських.
Під час інтерв’ю ми запитали в Данила Гетманцева, чи є цей закон гарантією завершення епохи «маски-шоу». Він пояснив, що порушення завжди можливі, якщо посадові особи виходять за межі своїх повноважень.
«“Маски-шоу”можливі за будь-яких умов, навіть якби ми взагалі скасували податкову міліцію. Сам по собі закон — це ж не панацея. Його можна на рівні виконання викривити як завгодно. Але це рішення, яке дає нам шанс», — сказав він.
Також Гетманцев запевняє, що без цих оперативних функцій у роботі БЕБ не буде сенсу.
Один із працівників податкової міліції також розповів нам, що, попри думку, нібито озброєні працівники тільки «кошмарять» бізнес, інколи без силової складової просто не обійтися.
«Аналітика — це must have, вона рулить. Але коли ти приїжджаєш на елеватор до бандитів, і вони збирають армію “тітушок”, щоб тебе викинути, тоді без “маски-шоу” — ніяк», — каже Гетманцев.
БЕБ перебере на себе також функції управління “К” СБУ
Створення Бюро економічної безпеки подається як комплексна реформа, яку проводять одночасно з реформуванням Служби безпеки. Тобто БЕБ забирає собі всі економічні злочини, а СБУ в цьому питанні втрачає будь-який вплив.
Проте ухвалений у першому читанні законопроєкт про реформу СБУ ставить це твердження під велике питання. Якщо до другого читання документ не виправлять, СБУ, як і раніше, матиме широкі повноваження за відсутності громадського контролю.
Голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук каже: «Так, сумнозвісне управління “К” ліквідується. Але законопроєкт не позбавляє спецслужбу можливості займатися економікою, а просто переводить це приємне заняття у зручніший режим контррозвідувальної діяльності. Саме для цього й розширюються повноваження контррозвідувальних підрозділів. Тепер їхні співробітники матимуть право опитувати осіб та одержувати від них документи, переміщувати людей і предмети через кордон, заходити до приміщень та на земельні ділянки тощо».
Спецслужба продовжить бути органом слідства, а прийти з обшуками зможе за підозрою не у відмиванні коштів, а, наприклад, за підозрою у сепаратизмі. Доводити це не обов’язково, бо лише смішні відсотки таких справ доходять до суду, адже їхнє призначення — в тиску.
Депутатка «Голосу» Олександра Устінова, яка входить до правоохоронного комітету Ради, вказує, що департамент «К» може просто змінити табличку, наприклад, на «департамент захисту об’єктів критичної інфраструктури».
«У редакції до першого читання впихнули розширення можливостей тиску на бізнес через “запити” та “застереження” СБУ. Запитати вони можуть будь-що, навіть без відкриття кримінального провадження. Просто рай для тих, хто любить “подоїти” бізнес», — додала вона.
Автори обіцяють виправити законопроєкт про реформу СБУ до другого читання, однак поки ніхто не може сказати, як воно буде.
Хто і як керуватиме БЕБ
Очолюватиме Бюро економічної безпеки директор, якого оберуть на окремому відкритому конкурсі. До конкурсної комісії увійдуть 9 людей — по 3 делегують РНБО, Верховна Рада та Кабмін.
Критику отримує той факт, що БЕБ визначено як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого координується Кабміном. Ба більше, за підсумками року уряд може визнати роботу директора Бюро незадовільною і звільнити його. Такі положення створюють ризик заполітизованості нового органу, бо його керівництво безпосередньо залежить від політичної влади і не має такої свободи, як, наприклад, НАБУ.
Про сумніви в політичній незалежності директора БЕБ заявили й у Європейській бізнес-асоціації, яка загалом виступає проти створення Бюро в нинішньому вигляді. Там критикують і те, що громадськість і бізнес не мають достатнього контролю за вибором керівника БЕБ і його працівників, що цей орган матиме силові повноваження, а в законі про Бюро дуже нечітко прописані категорії злочинів, які воно розслідуватиме.
Натомість Спілка українських правоохоронців підтримала цей закон. Там очікують, що він сприятиме зменшенню тиску на бізнес.
Кого візьмуть у штат БЕБ
Ті, хто пройдуть конкурс. Відбір проводитимуть конкурсні комісії, автоматично посадовці податкової міліції, СБУ або Нацполіції до Бюро не потраплять.
Зокрема, кандидати на посаду працівників БЕБ повинні будуть пройти психофізіологічне опитування із застосуванням поліграфа, хоча його результат не буде підставою відмовити претенденту, а слугуватиме лише додатковим фактором.
Не зможуть потрапити до нового органу ті, хто мають судимість за кримінальне правопорушення, громадянство іншої держави, не пройшли антикорупційну перевірку, мають заборгованість зі сплати аліментів. Окремої заборони для працівників Податкової міліції не буде.
«Якщо пройде конкурс — його візьмуть. У нас було декілька підходів. Один — щоби їх повністю перевели, але ми одразу від цього відмовились. Другий — щоб їх узагалі не брати, зробити люстрацію. Я категорично проти, бо це неконституційно, ми не можемо обмежити людину в професії тільки тому, що вона десь працювала, якщо не доведене якесь правопорушення», — розповів Данило Гетманцев.
Посадовий оклад працівника зі спеціальними званнями (тобто це детективи) має бути не меншим ніж 20 прожиткових мінімумів. Зараз це трохи більше ніж 45 тисяч гривень.
Із передісторії створення БЕБ:
Ще перед виборами президента Володимир Зеленський обіцяв, що в разі його перемоги бізнес не будуть «кошмарити». Саме для цього нова влада й анонсувала створення єдиного органу для розслідування економічних злочинів. Назвати його думали Службою (або Бюро) фінансових розслідувань.
У серпні 2019 року тодішній секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Данилюк обіцяв, що законопроєкт про нове відомство підготують до кінця серпня того року. Тодішній глава податкової Сергій Верланов заявляв, що проєкт закону про Службу фінансових розслідувань буде одним із перших, за який проголосує новий парламент.
У підсумку на ухвалення такого закону пішло півтора року. Один із його авторів, Данило Гетманцев, запевняє, що весь цей час владна команда працювала.
«Ви не уявляєте, як важко було провести його через зал (ВР — ред.). Ми півтора року не лінувалися і не відкладали це питання. Ми реально працювали над тим, аби зняти протидію — з боку тіньовиків, тих органів, які ліквідуються, і деяких наших колег», — сказав політик.
