Кореспонденти ВВС побували у талібів в одній з контрольованих ними провінцій Афганістану. Напередодні повного виведення сил США з цієї країни, запланованого на вересень, і в Афганістані, і за його межами гостро постало питання – що далі? Що буде з країною, яка не жила в мирі жодного дня протягом декількох десятиліть? Таліби – одна з політичних сил країни, яка реально претендує на владу. Що означатиме їхній прихід для простих афганців?
Про це повідомляє Секундер Кермані, Махфуз Зубайде, кореспондент ВВС в Балх.
Їхати машиною до контрольованих талібами територій зовсім не довго: приблизно пів години від міста Мазарі-Шаріф на півночі Афганістану, повз величезні воронки від фугасів.
Ми їдемо на зустріч з Хаджі Хекматом – неофіційним правителем провінції Балх від руху “Талібан”.
Від нього пахне парфумами, на ньому чорний тюрбан. Хаджі – ветеран угруповання, він став талібом у 1990 роках, коли під їхнім контролем перебувала велика частина країни.
Таліби вирішили продемонструвати нам свою міць, виставивши по обидва боки дороги шеренги добре озброєних бійців. У одного з них в руках гранатомет, в іншого – явно трофейний американський автомат М4
Колись Балх був одним із найбільш стабільних регіонів Афганістану, зараз – один із перших за рівнем насильства.
Місцевий польовий командир з репутацією дуже жорстокої людини на ім’я Барялай показує кудись уздовж дороги: “Урядові сили тут недалеко, біля головного ринку, але вони не можуть покинути свою базу. Ця територія належить моджахедам“.
Ця ситуація відображає те, що відбувається сьогодні в Афганістані: уряд контролює міста й великі поселення, але таліби стискають їх у кільце, господарюючи на великих сільських територіях.
Свою присутність бойовики позначають так: виставляють окремі блокпости на ключових дорогах, зупиняють автомобілі та допитують водіїв. Командир місцевої талібської розвідки Аамір Сахіб Аджмал пояснює нам, що вони виявляють людей, пов’язаних із владою.
“Ми їх візьмемо і посадимо в тюрму. Потім віддамо в руки наших судів, які вирішать, що з ними робити далі”, – каже він.
Таліби вірять, що здобули перемогу. За чашкою зеленого чаю Хаджі Хекмат вигукує: “Ми перемогли, а Америка програла!”
Рішення президента США Джо Байдена відкласти виведення американських військ з Афганістану викликало бурхливу реакцію з боку політичного керівництва талібів.
Згідно з укладеним минулого року договором, сили США мали повністю піти з країни до 1 травня цього року, але виведення відклали до вересня. Однак, таліби впевнені, що ситуація все одно перебуває під їхнім контролем.
“Ми готові до всього – і до миру, і до джихаду“, – говорить Хаджі Хекмат.
Останнім часом таліби, схоже, внесли деякі поправки до поняття “джихад”, яке зазвичай означає священну війну мусульман із невірними.
Після підписання договору з США вони перестали нападати на сили міжнародної коаліції, але продовжили збройну боротьбу проти мусульманського афганського уряду.
Однак Хаджі Хекмат каже, що ніякого протиріччя тут немає: “Ми хочемо призначити ісламський уряд, який управлятиме за законами шаріату. Ми продовжимо наш джихад, поки вони не виконають наші вимоги“.
На питання про те, чи готові таліби ділитися своєю владою з іншими політичними силами Афганістану, Хекмат посилається на вище керівництво “Талібану” в Катарі: “Як вони вирішать, так і буде“.
ФОТО: Афганістан до 1979 року
Таліби не вважають себе просто якимось угрупованням повстанців, вони бачать себе майбутнім урядом країни, яка буде називатися “Ісламський Емірат Афганістан”.
Вони вже використовували цю назву, коли контролювали країну – з 1996 року і до моменту вторгнення американців після терактів 11 вересня 2001 року.
ФОТО: Афганістан до 1979 року
Тепер у них є складна система “тіньового” уряду, з чиновниками, які контролюють усі сфери життя в районах, де присутні таліби. Хаджі Хекмат повів нас оглядати підвладні йому території. В ієрархії талібів його посада називається “мер провінції”.
Нам показують початкову школу, де хлопчики й дівчатка пишуть у зошитах, надісланих ООН в рамках гуманітарної допомоги.
У 1990-х, перебуваючи при владі, таліби заборонили освіту для дівчаток і жінок, хоча вони це й заперечують. Навіть зараз надходять повідомлення, що в деяких районах дівчатам старшого віку не дозволяють відвідувати заняття. Але тут нам усіляко демонструють, що таліби активно підтримують освіту для всіх.
“Вчитися важливо, головне, щоб вони надягали хіджаби“, – говорить Мавлаві Салахуддін, голова місцевої талібської “комісії” з освіти. За його словами, викладати дівчаткам в старших класах можуть тільки вчительки-жінки.
“Якщо вони дотримуються законів шаріату, немає ніяких проблем“, – додає Салахуддін.
Місцеві джерела розповіли нам, що таліби прибрали зі шкільної програми історію мистецтв, малювання і специфічний предмет про громадянство, замінивши їх на додаткові уроки з ісламу. В іншому національна програма освіти, що діє на підконтрольних уряду територіях, була збережена.
Та чи ходять до школи дочки талібів?
“Моя донька ще дуже маленька, але в майбутньому я відправлю її до школи і в медресе, якщо тільки там буде обов’язкова вимога носіння хіджабу і дотримання законів шаріату“, – говорить Мавлаві Салахуддін.
ФОТО: Афганістан, наші дні
Правила викладання в школах встановлюють таліби, але зарплату вчителям платить уряд. Така “гібридна” система поширена по всій країні.
У розташованій неподалік клініці, яка існує на кошти гуманітарної організації, така ж історія. Таліби дозволяють жінкам-медикам працювати, але в нічний час обов’язкова присутність чоловіка-наглядача, і пацієнти різної статі суворо розділені.
Щоправда, контрацептиви і інформація про планування сім’ї легко доступні.
Таліби дуже стараються справити хороше враження на журналістів. Коли ми проїжджаємо повз групу школярок, що прямують по домівках після школи, Хаджі Хекмат гордо показує на них – він явно радий, що побачене нами перевершує очікування.
Але сумніви з приводу дотримання талібами прав жінок залишаються. У керівництві організації жінок немає взагалі, і всі пам’ятають, як в 1990-х вони забороняли жінкам працювати за межами дому.
Проїжджаючи крізь села в провінції Балх ми бачимо багато жінок на вулицях. Вони вільно ходять і далеко не всі одягнені в паранджу, що повністю закриває обличчя й тіло.
Але на місцевих базарах не видно жодної. Хаджі Хекмат стверджує, що заборони на появу жінок в таких місцях немає, просто в консервативному суспільстві вони самі уникають скупчення людей.
Ми пересуваємося тільки в супроводі талібів. Кілька місцевих жителів, з якими нам вдається поговорити, висловлюють свою підтримку угрупованню і подяку за те, що жити стало безпечніше і злочинність знизилася.
“Коли тут все контролював уряд, вони саджали наших земляків у в’язницю і вимагали викуп за їхнє звільнення. Наші люди сильно страждали, зараз ми дуже задоволені станом справ“, – говорить один зі старійшин.
Ультраконсервативні цінності талібів не викликають відторгнення у більш віддалених, сільських регіонах країни. Але в більш розвинених районах, особливо в містах, багато хто боїться, що таліби повернуться до жорстокої системи управління на зразок “ісламського емірату”, який вони створили, коли були при владі в 1990-х роках. Молоді люди побоюються, що у них відберуть свободи, з якими вони жили останні 20 років.
Один з місцевих жителів, який говорив з нами на умовах анонімності, коли ми залишилися без талібського супроводу, сказав, що таліби налаштовані і поводяться набагато жорсткіше, ніж переконували нас в інтерв’ю.
За його словами, місцевих жителів б’ють, якщо вони голять бороди. Не можна слухати музику, за це відбирають і ламають аудіотехніку.
“У людей немає вибору, вони змушені робити, що їм кажуть. Навіть за мінімальне порушення буде фізичне покарання. Люди бояться“, – розповів наш співрозмовник.
Хаджі Хекмат у “Талібані” давно, з 1990 років. І в той час, як молоді бійці радісно фотографуються з нами і роблять селфі, він, коти балить нашу камеру, інстинктивно насуває на очі свій тюрбан.
“Старі звички”, – говорить він з усмішкою, але потім дозволяє нам зняти його обличчя. При старому режимі талібів фотографії були заборонені.
Я запитую Хекмата: “Чи були допущені якісь помилки під час періоду їхнього колишнього правління? Чи будуть вони поводитись так само й зараз?“
“Талібан” тоді й “Талібан” зараз – одне й те саме. Якщо порівнювати ті часи і ці, то нічого не змінилося, – каже він. – Але відбулися кадрові зміни, звичайно. Хтось різкіший, хтось спокійніший – це нормально“.
Складається враження, що таліби навмисно не пояснюють, що вони мають на увазі під “ісламським урядом”, який хочуть створити.
На думку деяких аналітиків, це роблять, що уникнути внутрішнього тертя між консервативними і помірними елементами руху. Чи зможуть ці два табори ужитися під однією вивіскою? Саме це може виявитися найважливішим іспитом для всього руху, якщо він прийде до влади.
Поки ми обідаємо куркою і рисом, до нас доносяться звуки щонайменше чотирьох різних авіаударів. Але Хаджі Хекмат незворушний: “Це далеко, не хвилюйтеся“.
Авіація, особливо американська, всі останні роки була головною стримувальною силою, яка не дозволяла талібам просуватися вперед. Після підписання договору з керівництвом “Талібану” минулого року сили США значно скоротили масштаби своїх військових операцій на території країни, і багато хто побоюється, що їх остаточне виведення відкриє талібам дорогу до захоплення влади в Афганістані.
Хаджі Хекмат принизливо відгукується про афганський уряд, називаючи його корумпованим та антиісламським. Важко уявити, як подібна людина змогла б миритися з іншими силами в країні, хіба що виключно на його власних умовах.
“Це джихад, – каже він. – Наша мета – встановити шаріат у цій країні, і ми будемо воювати з усіма, хто встане у нас на шляху“.
