Під час поїздки в Херсонську президент України Володимир Зеленський заявив про необхідність оновлення Мінського формату переговорів по Донбасу.
Які шанси узгодити нове перемир’я? Які ризики можуть бути, враховуючи наполегливе бажання Кремля вивести офіційний Київ на прямі переговори з ОРДЛО?
Я вважаю досить високою ймовірність укладання чергового перемир’я. На цей раз українська делегація спрацювала на випередження, запропонувавши характер перемир’я, пов’язаний з релігійними святами. На цьому завжди відігравала Москва, підкреслюючи своє “благочестя” і “здатність домовлятися”.
Цього разу саме українська сторона поставили РФ на політичну розтяжку. РФ доведеться або погоджуватися, або аргументувати свій відмову від пасхального перемир’я. Нагадаю, що у нас було вже більше двох десятків подібного роду заяв про безстрокове припинення вогню. І всі вони швидко зривалася незаконними збройними формуваннями. Тому зараз варто порушувати питання не просто про черговий етап перемир’я, а про більш ретельну систему верифікації порушень. Але тут криється ризик.
Російська сторона запропонувала, щоб верифікацію проводили представники Спільного центру з контролю і координації з питань припинення вогню і стабілізації лінії розмежування сторін на Донбасі (СЦКК) в його нинішньому вигляді. Це російська пастка. До 2017 року в СЦКК входили українські та російські представники. Наприкінці 2017- го року росіяни покинули цей центр. Там залишилася тільки українська сторона. Паралельно з цим створили свій варіант СЦКК представники квазіреспублік. Але ми не визнаємо його діяльність і їх дані. Так ось, якщо ми погоджуємося на пропозицію Москви, на СЦКК в нинішньому вигляді, то, де-юре визнаємо існування квазіреспублік. І виходимо, хоч і на нижчому рівні, але на прямий діалог з Донецьком і Луганськом. А це вже легітимізація т.зв. “ДНР” і “ЛНР”. Допустити цього ні в якому разі не можна.
Ні в якому разі не слід і йти на вимогу росіян, щоб відкриття вогню у відповідь з української сторони узгоджувалося з СЦКК і Генштабом ЗСУ. Цим ми тільки зв’язуємо собі руки. Нам слід наполягати на тому, щоб верифікація здійснювалася виключно представниками Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Слід піднімати питання про збільшення кількості співробітників цієї Місії, поліпшенні її оснащеності, розширення мандата.
На мою думку, росіяни в СЦКК навряд чи повернуться. Адже виходили вони звідти після того, як Україна почала проводити дактилоскопію російських громадян. До того ж, відсутність представників РФ в СЦЦК дає можливість Кремлю продовжувати продукувати меседжі в стилі “настамнет” і “це внутрішньоукраїнський конфлікт”.
