Більше мільйона громадян України на окупованих територіях Донбасу найближчим часом отримають російські паспорти. “Наразі громадянами РФ, які проживають на території Донбасу, є 538 тисяч осіб”,– заявив заступник голови комітету Держдуми РФ у справах СНД, євразійської інтеграції та зв’язків зі співвітчизниками Віктор Водолацкий.
У заяві Євросоюзу, виголошеній під час засідання Постійної ради ОБСЄ у Відні йдеться про глибоку занепокоєність з приводу продовження Росією видачі паспортів в ОРДЛО, що суперечить Мінським домовленостям та є очевидним порушенням суверенітету України. У ЄС заявили, що ця політика Кремля викликає особливе занепокоєння з огляду на заяви високопоставлених чиновників РФ про можливість початку військових дій для захисту інтересів цих нових паспортизованих громадян. “Європейський Союз та його держави-члени нагадують, що вони не визнають ці паспорти, і закликають інші держави-учасниці ОБСЄ діяти аналогічним чином”, – йдеться у заяві.
Показовою у цьому плані є позиція Німеччини, яка засуджує видачу російських документів жителям ОРДЛО. Але при цьому речниця МЗС ФРН Марія Адебар відмовилася “спекулювати” щодо зв’язку зі скупченням російських військ на кордонах з Україною та погроз Москви “захистити російських громадян” з фактом видачі паспортів. Вона лише зауважила, що видача цих паспортів розпочалася значно раніше, до скупчення військ.
З огляду на той факт, що на території ОРДЛО, за інформацією глави МінТОТ Олексія Резнікова, наразі проживає 1,6 мільйонів осіб, фактично 35 % з них вже мають російські паспорти. Тобто, близько 35% виборців окупованих територій у разі ухвалення Закону про вибори прийдуть на дільницю і голосуватимуть у статусі громадян РФ. Таким чином до представницьких органів влади України, фактично обиратимуть громадяни іншої країни.
Другим небезпечним наслідком, є той факт, що масовою роздачею паспортів РФ, Кремль фактично легалізує бойовиків та свою військову присутність в ОРДЛО. Тобто, виникне ситуація, за якої на Донбасі фактично буде узаконена присутність т.зв. “російських добровольців”. Зараз вони асимілюються на тимчасово окупованій території – масово скупають покинуте житло, отримують вищу освіту в українських учбових закладах, які залишилися на тих територіях, а також інтегруються в управлінську вертикаль окупаційних адміністрацій. Фактично в ОРДЛО буде створене повноцінне російське представництво, які за допомогою механізму подвійного громадянства у майбутньому легалізуються в політичне, фінансове, економічне та культурологічне поле України. Також зверну увагу на той факт, що за останні роки Москва розгорнула масштабну кампанію зі спрощеного надання українцям російського громадянства, що також становить небезпеку.
У жовтні 2019 року ГІ “Права справа” опублікувала інформацію про те, що на фінансування тимчасових міграційних пунктів, які безпосередньо приймають документи і видають паспорти, Москва виділила 1,1 млрд. рублів. Це при тому, що раніше на аналогічні плани виділялося не більше 100 мільйонів рублів. Примітно, що у Пенсійному фонді РФ вже заявили, що призначення російських пенсій можливо тільки після переїзду до Росії на постійне проживання. Мешканцям окупованих територій, незважаючи на отримання паспортів РФ, пенсії повинна платити Україна.
В планах Росії на 2021-й рік – видача жителям тимчасово окупованого Донбасу близько 1 млн. паспортів. Кремль розгорнув і активно просуває масштабну паспортизацію. Як повідомлялося раніше, Путін підписав указ про спрощений порядок отримання громадянства РФ для чотирьох категорій громадян України. А в березні2020 року, президент Росії підписав закон, який визнає українців і білорусів носіями російської мови та звільняє їх від спеціального іспиту для здобуття громадянства.
Крім того, нинішня паспортна кампанія дозволить Володимиру Путіну стверджувати, що в Україні порушуються права уже не просто російськомовних громадян, як про це говорили на початку російсько-української війни, а безпосередньо громадян РФ. На мою думку, масовою роздачею паспортів, Росія під кальку копіює абхазько-осетинський сценарій. Нагадаю, що у 2008 році фактичною підставою для військового вторгнення Росії на територію Грузії, був якраз захист росіян, що проживають на території Абхазії та Південної Осетії. Не виключаю повторення аналогічного сценарію Кремля в ОРДЛО.
Також переконаний, що цією паспортною кампанією, Кремль намагається вирішити ще два стратегічних завдання. По-перше – позбутися дефіциту кваліфікованих кадрів за рахунок мешканців окупованого Донбасу. Отримавши громадянство РФ за спрощеною процедурою, 1,6 мільйона мешканців ОРДЛО навряд чи повернуться на територію України, але готові вирішити проблему демографічної кризи і дефіциту кваліфікованих кадрів у Росії.
Нагадаю, що рівень кваліфікації робітників урбанізованих Донецької та Луганської областей з високим промисловим потенціалом, суттєво вищий порівняно з мешканцями Середньої Азії, які сьогодні фактично є головними донорами дешевої робочої сили на території РФ. І по-друге, роздачею паспортів, Кремль розраховує прискорити формування в Україні автономних утворень. В цьому контексті ухвалення закону про подвійне громадянство стане міною уповільненої для української державності.
Аналіз чинної нормативно-правової бази свідчить про наявність значних прогалин у законодавстві стосовно врегулювання проблематики подвійного громадянства в Україні. У Законі України “Про громадянство України”, прийнятому у 2001 році, визначено, що законодавство України про громадянство ґрунтується, відповідно до статті 4 Конституції України, на принципі “єдиного громадянства”. В той же час визначення біпатризму не наводиться, а згідно зі статтею 2 відсутній принцип недопустимості набуття громадянином України громадянства іншої держави
4 березня Президент України Володимир Зеленський ввів в дію рішення РНБО “Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства”. Згідно з цим документом, Кабінет міністрів повинен розробити законопроекти, які б передбачали легалізацію другого паспорта, але передбачили б ряд обмежень для громадян України, які також є громадянами іноземної держави. Таким людям планується заборонити: працювати в системі державної влади або місцевого самоврядування; займати керівні пости на стратегічних об’єктах державної власності; мати допуск до державної таємниці; бути членом виборчої комісії, офіційним спостерігачем; проводити передвиборну агітацію; бути членом політичної партії.
Передбачається, що при дотриманні цих умов негатив для держави від розмивання інституту громадянства можна звести до мінімуму.
Утім, на мою думку, єдиним можливим запобіжником може стати ухвалення закону, згідно з яким наявність подвійного громадянства передбачає автоматичну втрату громадянства України. Відсутність українського громадянства позбавить біпатридів права голосу на виборах. Це в свою чергу дасть можливість мінімізувати їх негативний вплив на формування порядку денного щодо політичного вектору держави.
