Європейські ліберали та американські консерватори ставлять питання про те, що НАТО повинна очолити жінка (трансгендер?), і буцімто таку знайшли у Східній Європі.
Єнс Столтенберг, експрем’єр Норвегії, очолює НАТО з жовтня 2014 року і має піти з посади у вересні 2022 року.
У штаб-квартирі Альянсу офіційні дискусії щодо наступника лише починаються. Очікується, що його прізвище оголосять на саміті лідерів країн НАТО у Мадриді, що відбудеться наприкінці весни або на початку літа 2022 року.
Водночас неофіційно вже тривають обговорення, хто може претендувати на посаду.
Низка посадовців та аналітиків схиляються до думки, що Альянсу варто вперше обрати генсеком жінку. Також є точка зору, що, з огляду на загострення стосунків з Росією, вибір на цю посаду лідерки з країн Східної Європи міг би стати важливим сигналом для Кремля.
Таким чином припускають, що на перших позиціях у списку потенційних кандидатур опиняться експрезидентка Хорватії Колінда Грабар-Китарович, експрезидентка Литви Даля Грибаускайте або чинна президентка Естонії Керсті Кальюлайд. І якщо Хорватія та Литва не приховують своєї “щирої “любові”” до РФ, то щодо Естонії не слід забувати, що країна й досі залишається під впливом російських капіталу та мафії, як, фактично, і значна частина ЄС, який однією рукою годує Україну казочками про санкції проти Росії, а іншою – завершує будівництво Північного потоку-2.
Втім, серед можливих кандидатів називають і Федеріку Могеріні, ексміністерку закордонних справ Італії та колишню головну дипломатку ЄС.
Проте в дипломатичних колах вважають, що вона не матиме підтримки Вашингтона, і більш імовірною кандидатурою від Італії може бути Енріко Летта, прем’єр у квітні 2013-лютому 2014 року.
Можуть розглядатися також Марк Рютте, прем’єр-міністр Нідерландів, та експрем’єрка, нині міністерка закордонних справ Бельгії Софі Вільмес.
Це стара політична комбінація: висунути кандидатом когось одного, проукраїнського, а обрати зовсім іншого, поміркованого ліберала – голосували ж, і перемогла “демократія”…
