Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що до кінця опалювального сезону 2021/2022 року тарифи на тепло і гарячу воду для населення не будуть зростати.
Про це він заявив під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при президенті.
Зокрема, Зеленський нагадав, що світові ціни на газ рекордно зростають. Станом на 30 вересня, біржева ціна в Європі вже перевищила 1200 доларів за тисячу кубометрів газу, що ставить під питання рівень тарифів для населення в Україні.
Президент повідомив, що для того, щоб вирішити цю ситуацію, на засіданні конгресу уряд, “Нафтогаз України”, Асоціація міст України та Конгрес місцевих та регіональних влад підписали меморандум.
“Згідно з ним, до кінця опалювального сезону тарифи на тепло, тарифи на гарячу воду для населення не будуть зростати. Я вважаю, що це велика перемога“, – заявив Зеленський.
“Попри будь-які ринкові зміни, коливання, тиск інших держав тощо. Попри цю страшенну ціну більше тисячі доларів за тисячу кубометрів, цю європейську ціну (тарифи не будуть зростати – Ред.). Я вважаю, що це важливо, правильно“, – додав президент.
Він також додав, що це “не комплексне поки що рішення”, він розраховує, що аналогічний меморандум можна буде укласти на три роки, а не один.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснив деталі меморандуму. За його словами, для більшості ціна на газ складе не більше 8 грн за кубометр.
Оскільки тарифи на тепло та гарячу воду повинні затверджувати місцеві органи влади, уряд, як запевнив Шмигаль, “підставить місцевим громадам плече”.
Для цього до місцевих бюджетів додатково спрямують близько 11 млрд гривень, отриманих від податку на доходи фізичних осіб, а також частину коштів, отриманих від акцизу з пального – частка становитиме 13,44% акцизу.
“Щоб громади могли підтримати комунальних виробників тепла“, – пояснив Шмигаль.
Цього опалювального сезону були ризики різкого зростання тарифів на тепло та гарячу воду, в тому числі через високі ціни на газ у світі.
Деякі постачальники вже повідомляли про підвищення тарифів для споживачів.
Зокрема, у Києві тарифи на тепло можуть зрости вже цієї осені на 40%, попереджала Київміськдержадміністрація.
А загалом у країні, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, підвищення тарифів на тепло могло сягнути від 30 до 70%. Хоча він сподівався, що цього не станеться.
Ціни на газ у світі перевищують історичні рекорди, а президент України каже, що “тарифи на гарячу воду для населення не будуть зростати”. Як таке може бути?
Річ у тім, що в України є солідний досвід впровадження ринкових реформ, який досить часто оглядачі – українські та міжнародні – називають імітацією.
Щоб не лякати чи дратувати переважно бідного виборця, українські політики відточили унікальні навички – робити так, щоб формально – про очі закордонних кредиторів – все виглядало як ринкова система, а насправді залишало владі важелі впливу на ситуацію в разі чого.
Не дарма президент Зеленський у своєму виступі згадав, що в Україні тарифи на тепло залишатимуться незмінними “попри будь-які ринкові зміни, коливання, тиск інших держав”.
Минулий опалювальний сезон був першим, коли українці почали платити за газ ринкову ціну. І коли на початку цього року зростання світових цін на газ почало відбиватися на газових платіжках українців, уряд запровадив граничні ціни на нього. Для населення. Це дозволило протриматися до весни.
Далі з’явилася нова урядова ініціатива – щоб постачальники газу запропонували своїм клієнтам річні контракти із фіксованою ціною. При чому клієнтів на ці контракти переводили за замовчуванням – автоматично. Хоча, звісно, за законом Про ринок газу можна обрати собі іншого постачальника. Але навіщо?
У травні відбулася і ще одна подія: на ринкові ціни на газ перевели й тепловиків – останніх із усіх суб’єктів української економіки. В літню спеку думати про те, як вони закуповуватимуть газ за ринковими – і, за збігом обставин, піковими – цінами, не хотілося.
Державний “Нафтогаз” запропонував тепловикам не чекати газу по 20 чи 30 грн, а звернутися до нього і купити газ по майже 8 грн за куб. Але висунув умови: жодних боргів та примусове списання коштів з рахунків за перших ознак появи нових боргів.
Тепловики ж не поспішали погоджуватися на таку пропозицію – не вважали її привабливою, головним чином через вимоги до фінансової дисципліни.
На початок осені контракти з “Нафтогазом” мали лише близько половини компаній, які постачають у домівки українців опалення та гарячу воду. Натомість дехто із них зажадав отримувати газ безпосередньо від видобувників – за ціною, яку вважають удвічі меншою за ту, що пропонує уряд та “Нафтогаз”.
“Градус” дискусії зріс і через те, що відповідальність за тарифи на тепло за законом передали місцевій владі. Вона й відповідатиме – кажуть в уряді. Самі винні, що не створили належні умови для роботи ринку – огризаються мери міст урядовцям і президенту.
Тож недарма мер Києва Віталій Кличко заявив, що столиця лише “технічно готова” до опалювального сезону.
“Але є інші виклики, які роблять ситуацію близькою до критичної: високі ціни на газ, перекладені на місцеве самоврядування тарифи, відсутність законодавчої бази для забезпечення роботи теплопостачальних компаній”, – каже київський мер, і його слова виглядають задзеркальною версією того, що каже президент.
І головне: хто за це заплатить?
Про дотації на місця за рахунок частини загальнодержавних податків на десятки мільярдів прем’єр вже сказав. А платять згаданий ним податок на доходи фізичних осіб та акциз на пальне – українці, ті для яких “тарифи не будуть зростати”.
Не варто забувати і про українських виробників, які набагато раніше населення і тепловиків стали платити ринкові ціни на газ, і платять їх без “меморандумів”.
От вони точно закладуть газові рекорди у свої ціни, – не можуть не закласти. І це також відчують українці, – хоч і не через тарифи на тепло.
