Наприкінці 2021 року екс-президенту Порошенку оголосили підозру в «державній зраді» та «фінансуванні тероризму» через закупівлю у «ДНР» і «ЛНР» вугілля для українських теплових електростанцій у 2014-2015 роках.
Сам політик і його прихильники вважають звинувачення політичними репресіями, а його адвокати наполягають на тому, що постачання вугілля з ОРДЛО відбувалося законно і воно, начебто, врятувало Україну від енергетичного колапсу. Натомість, за версією слідства, схеми постачання вугілля з окупованих районів Луганської і Донецької областей, ініціювали саме російські високопосадовці.
У своєму першому інтерв’ю виданню «Українська правда» під час повернення з Варшави до України, Петро Порошенко заявив, що вугілля з тимчасово окупованих територій постачалося державними шахтами, які на той час були зареєстровані на підконтрольній території. Ці шахти, за словами Порошенка, сплачували податки і нарахування на зарплату в державний бюджет України.
«Якщо це вважається фінансуванням тероризму, тоді постачання води Донбасу – теж фінансування тероризму. Виплати пенсій пенсіонерам на окупованій території – теж фінансування тероризму», – заявив Порошенко.
Тему виплат пенсій, себто, пенсійного туризму, як джерела фінансування учасників НЗФ, ми розглянемо окремо. Там буде про що поговорити. Наразі йдеться про постачання води окупованим територіям, яке, на думку екс-президента, не має ознак фінансування тероризму.
У мене інші думки з цього приводу. І я поясню, чому я так вважаю.
Нагадаю, на початку січня 2017 року прес-служба Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо-переміщених осіб України, повідомила про відновлення водопостачання на територію тимчасово окупованих районів Луганської області. У повідомленні зазначалося, що тоді, вперше майже після року перемовин, механізм розрахунків за водопостачання, запрацював. Попаснянський водоканал отримав на свої рахунки 10,5 мільйонів гривень від представників окупаційної адміністрації за споживану воду.
Водночас, компанія «Луганське енергетичне об’єднання» (ЛЕО), що належить бізнесмену Костянтину Григоришину, отримала від Попаснянського водоканалу 6 мільйонів гривень в рахунок боргу за спожиту електроенергію. Це дозволило останній сплатити частину боргу перед ДП «Енергоринок» і відновити у повному обсязі водопостачання на окуповану територію. Втім, загальна сума боргу Попаснянського водоканалу перед «ЛЕО» за спожиту електроенергію, на той момент складала 129 мільйонів. 6 мільйонів – це було покриття заборгованості лише за один місяць, а саме: за вересень.
Саме «ЛЕО» накопичило борг перед ДП «Енергоринок» (оптовий продавець електроенергії) у розмірі понад 1,2 мільярди гривень. Більшу частину боргу становила саме несплата за електроенергію, поставлену на окуповані Росією території Луганської області.
Варто сказати декілька слів і про саме «Луганське енергетичне об’єднання».
«Луганське енергетичне об’єднання» на той момент належало бізнесмену з російським корінням Костянтину Григоришину. В цей період «ЛЕО» було монополістом з постачання електроенергії в Луганській області, зокрема, відповідало за постачання електроенергії на окуповану територію Луганської області.
У 2000-х роках засновниками «ЛЕО» були ТОВ «Компанія з управління активами «Сварог ессет менеджмент» Григоришина (75% статутного капіталу), ще 25% були порівну розподілені між ТОВ «Стратеджік інвестмент менеджмент» і ТОВ «Шер ессетс фанд». Засновниками двох останніх фірм були кіпрські «Джімена лімітед» та «Джен лімітед» відповідно.
Власник компанії Костянтин Григоришин народився у Запоріжжі, але значну частину життя прожив у Москві. Його бізнес-активи, зокрема підприємства енергетики, судно- і машинобудування переважно зосереджені в Україні. Прохання про отримання громадянства України Григоришин подав 15 березня 2016 року. Того ж 2016 року він отримує громадянство України. Слід зазначити, що у питанні прийняття громадянства України не останню роль зіграв той факт, що в Росії бізнесмена оголосили у розшук в рамках розслідування справи про ухилення від сплати податків. Григоришин став фігурантом кримінальної справи про несплату податків на суму 675 мільйонів рублів.
Примітно, що момент цих подій Петро Порошенко публічно оголосив про боротьбу з олігархами. Втім на зміну фаворитам попередньої влади, прийшли нові. За інформацією ЗМІ, одним із них став бізнес-партнер Порошенка – російський бізнесмен Костянтин Григоришин.
Показово, що за дивним збігом обставин, Міністерство енергетики запропонувало провести рішенням Кабміну схему, якою передбачалося не лише «пробачити» борги «ЛЕО», а й забезпечити постачання електроенергії на тимчасово окуповані території Луганської області на постійно-безоплатній основі, тобто за гроші українських громадян. Міністерство тоді вийшло на уряд з пропозицією замінити приватне «ЛЕО», як постачальника електроенергії на тимчасово окуповані території Луганської області, на державне підприємство «Регіональні електричні мережі» (РЕМ). Це при тому, що РЕМ ніколи не працювало з кінцевими абонентами, наприклад, із населенням. До того ж, воно мало значно більші борги перед ДП «Енергоринок».
Найцікавіше – на момент внесення пропозиції, РЕМ перебувало у процедурі банкрутства й мало арештовані рахунки, тобто не могло проводити розрахунки. І міністр знав про це. Тобто пропозиція означала: «пробачити» борг приватній компанії без шансів колись його повернути і дати їй можливість отримувати через РЕМ електроенергію на окуповану територію – безоплатно і без шансів на оплату. Пропозицію Міненерго в інтересах компанії, що відмовлялася перереєстровуватися на українській території, уряд не схвалив.
У ЗМІ повідомлялося, що ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» платило податки у казну «Луганської народної республіки». Мовляв, до назви підприємства додали абревіатуру «ЛНР», тим самим «узаконивши» його перед окупаційною владою.
В свою чергу, представники окупаційної адміністрації заявляли, що двоє її членів – Махмуд Сада і Володимир Машков будуть входити до наглядової ради товариства (раду директорів). Також повідомлялося, що «в.о. першого заступника генерального директора «ЛЕО» Андрій Рева за запитом представників «ЛНР» повинен був надавати цікаву для них інформацію та сприяти їм у здійсненні контролю».
Тим часом, за інформацією Луганської ОВЦА, 10,5 мільйонів гривень, які Попаснянський водоканал отримав від представників окупаційної адміністрації – це лише чотири відсотки від суми загального боргу «ЛНР» за отриману від України воду. Загальна сума боргу становила 260 мільйонів гривень.
Відновлення практично безкоштовного водопостачання призвело до того, що вже за місяць сума боргу збільшилася на суму отриманої оплати.
Варто зауважити, що на окупованих територіях Луганської області самопроголошеними «органами влади» проводився збір грошей за спожиту воду з населення та підприємств. Утім, ці гроші йшли не на оплату боргів українським підприємствам за надані послуги, а на фінансування незаконних збройних формувань, які вели активні бойові дії проти Збройних сил України.
Однак родзинка цієї ситуації полягала в іншому.
За декілька місяців після відновлення фактично безкоштовного водопостачання на окуповані території, ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання» відключає на підконтрольній території Луганської області від електропостачання насосні станції «Боровська» й «РТІ» комунального підприємства «Лисичанскводоканал». Підставою для ухвалення такого рішення стали за борги КП за споживану електроенергію у розмірі 130 мільйонів гривень. Без питної води залишилися місто Привілля, мікрорайон Матроська і частково мікрорайони заводу ГТВ у місті Лисичанськ, які розташовані на підконтрольній ЗСУ території.
Примітно, що «Луганське енергетичне об’єднання» не відключало від енергопостачання західну фільтрувальну станцію Попаснянського водоканалу, що постачала 90% води на окуповані території Луганської області та мало значно більшу заборгованість за споживану електроенергію.
Сумарна заборгованість споживачів на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей, станом на лютий 2017 року, складала близько 24 млрд гривень. Про це на прес-конференції повідомив тимчасово виконуючий обов’язки генерального директора «Укренерго» Всеволод Ковальчук. Приріст заборгованості лише з початку 2017 року становив близько 1 мільярда гривень. 80-90% цієї заборгованості відносилося до споживачів тимчасово окупованих районів Луганської області.
Виходить так, що Україна безплатно постачала їм електроенергію.
«ЛНР» щомісяця отримувала українську електроенергію на суму майже 300 млн грн, при цьому оплата з тимчасово окупованої території практично не надходила.
На моє переконання, водо- та- електропостачання на тимчасово окуповані території мали б бути припинені до моменту повного погашення заборгованості за спожиту воду й електроенергію. Або запропонована наступна схема взаєморозрахунків- вугілля в обмін на воду та електроенергію.
Натомість, практично безкоштовне водопостачання, на мою думку, і було прямим фінансуванням окупаційної адміністрації квазіутворень «ЛДНР».
Нагадаю, Печерський суд столиці обрав запобіжний захід Петру Порошенку у вигляді особистого зобов’язання за підозрою у державній зраді та сприянні терористичним організаціям.
