Зворотний бік нормандського формату: у чому полягають ризики для України? Росія погодилася на перемовини та на продовження діалогу, але за умови прямих контактів між Києвом і терористами. За два тижні Кремль спробує розіграти цю карту, звинувативши Україну у небажанні мирного врегулювання конфлікту на Сході України шляхом безпосередніх перемовин з представниками окупаційної влади.
Ключові загрози так званого нормандського формату для України полягають у показовій «договороспроможності» Росії.
У чому полягають ризики нормандського формату? Росія цією зустріччю показала свою начебто договороспроможність. Захід говорить про те, що наразі відбувається ескалація. Питань немає – ми сідаємо за стіл перемовин. І що ви наразі скажете Путіну? Понад те, він погодився на чергову зустріч за два тижні. Але основна вимога Кремля – безпосередній діалог між Києвом, Луганськом і Донецьком.
Росія намагається представити цей трикутник у форматі суто «громадянської війни». Не виключаю, що риторика Кремля у наступному раунді перемовин зводитиметься до звинувачень України у зриві перемовин.
Вони вийдуть і скажуть: «Ми вам дали два тижні часу. І запропонували варіант деескалації, на який не погодилась українська сторона». І питання начебто будуть вже не до Росії. А до української делегації, що буцімто блокує російські мирні ініціативи.
Утім, варто зауважити, що Нормандія – це віддзеркалення процесів на світовій шахівниці. Якщо наразі триває бій за перерозподіл сфер впливу між Росією та США, то «Нормандський формат» залишився на узбіччі глобальної політики. І він фактично відіграє другорядну роль.
