Добрий вечір вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка. Це я, дід Панас… І сьогодні я розповім казочку для тих хлопчиків і дівчаток, які є жителями тимчасово окупованих територій.
Усідайтеся зручніше в колі радісних родин і насолоджуйтесь цим випуском казок. Я вам хочу розказати тільки те, що треба знати.
Якщо у вашу квартиру чи затишний будинок постукався російський окупант зі словами: “Православниє, дайте водички напиться” — не відмовляйте. Пам’ятайте, ми з вами чемна та гостинна нація, і кожен, навіть російський окупант, має право на останнє бажання. Звертаю вашу увагу — останнє бажання.
Чемно посміхніться м@скалю та згадайте сюжет казки братів Грімм “Братик і сестриця”. У Росії цей сюжет більш відомий за казкою “Сестриця Оленка та братик Іванко” зі збірки Олександра Афанасьєва “Народні російські казки”.
Нагадаю вам, малятка, любі хлопчики й дівчатка, сюжет цієї казки: “Братик уже кинувся до джерела, нахилився до нього і сьорбнув водиці, і щойно перша крапля її потрапила йому на губи — він став диким козликом“.
Звертаю увагу, малята, що “се не казка, а билиця, або бувальщина, сказать“. Особливо актуальна для жителів тимчасово окупованих територій.
Для того, щоб перетворити російського окупанта на непритомну істоту, достатньо додати у воду певний інгредієнт, а саме — п’ять-шість таблеток Каптопрес-Дарниця на один літр води.
Можете і більше. Все залежить від вашого сприйняття дійсності. За пів години ви будете мати не дикого козлика, а повністю нерухому істоту.
Ви цілком справедливо можете запитати мене: а, власне, що нам із цим тілом робити далі? Відповідаю. Можете залишити вдома та використовувати його у господарстві в якості опудала на городі. А можете здати його у пункти прийому за цілком нормальні грубі гроші.
От така фігня, малята! Не дякуйте мені за казочку. Пам’ятайте: є речі, за які не потрібно вибачатися.
Все буде Україна!
