Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

ВІЙНА

Навіть окремі депутати КПРФ вимагають припинити війну та вивести війська з України (відео)

Під час засідання законодавчого зібрання (собрання) Приморського краю РФ член фракції КПРФ Леонід Васюкевич від імені чотирьох колег звернувся до президента Володимира Путіна з вимогою припинити війну в Україні та вивести з її території війська. Відповідне відео розміщено у соціальних мережах.

У ході свого виступу Васюкевич заявив, що у війні проти України гинуть і стають інвалідами безліч молодих людей, які б могли принести величезну користь Росії.

“Ми розуміємо, що якщо наша країна не припинить військову операцію, то сиріт у нашій країні стане ще більше”, – сказав він.

 

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Після цього губернатор Олег Кожем’яко попросив вивести із зали Васюкевича та його колегу Геннадія Шульгу. За інакодумство депутата назвали зрадником, який “ганьбить російську армію та захисників“, які нібито що воюють проти “нацизму”. Васюкевича разом із його однодумцем Геннадієм Шульгою вигнали із зали:

“Їхні слова ганьблять російську армію і наших захисників, які стоять у боротьбі з нацизмом. Зрадник”, – сказав Кожем’яко.

У підсумку на пропозицію Олексія Козицького зібрання позбавило Леоніда Васюкевича та Геннадія Шульгу* (зверніть увагу на українські прізвища цих приморських комуністів, – ред.) права голосу на засіданні. Голова ж фракції КПРФ Анатолій Долгачов відзначив, що виступ його колег — неузгоджений «демарш», який «винить честь КПРФ». Він пообіцяв оцінити дії Васюкевича.

ЦІКАВО:

*Наприкінці XIX століття першими селянами, що поселилися в Примор’ї, стали вихідці з Чернігівської та Полтавської губерній. Напередодні 1917 року українські села оточували Владивосток, переписи показували в регіоні 83 % українського населення.

Зелений Клин, Зелена Україна, Закитайщина — історична українська назва території Приамур’я (Зовнішня Маньчжурія) — південної частини Далекого Сходу, у нижній частині річки Амур і над Тихим океаном; площею близько 1 млн км². Найбільші міста: Хабаровськ, Владивосток, Комсомольськ-на-Амурі, Усурійськ.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Одеса довгий час була головною сполучною ланкою з російським Далеким Сходом. Тому не дивно, що серед переселенців переважали вихідці з України. У далекі краї переселялися насамперед безземельні селяни.

На Далекому Сході селянам безкоштовно надавався 100-десятинний наділ землі (109 га). Для порівняння, в центральній Росії середній селянський наділ становив 3,3 десятини, а в Чернігівській губернії — 8 десятин. Але селянам з Росії було складніше дістатися до Одеси, ніж жителям сіл з найближчих українських губерній. Селяни ж в російських губерніях цієї можливості були позбавлені аж до столипінських агарних реформ.

Тому за перше десятиліття російської колонізації Примор’я, з 1883 по 1892 роки, вихідці з України склали 89,2 % всіх переселенців.

До початку XX століття переселення українців в Примор’ї набуває ще більш масовий характер. У 1892—1901 роки сюди приїхало понад 40 тисяч українських селян, які склали 91,8 % всіх колоністів Примор’я. Посиленню такої міграції сприяв голод, що охопив північні губернії України в 1891—1892 роках.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

У 1903 році почала працювати Транссибірська залізниця, що з’єднала центральну Росію з Далеким Сходом. Це відкрило новий етап заселення Примор’я і розділило все населення краю на «старожилів» — тих, хто прибув сюди на пароплавах з Одеси, і «новоселів», які приїхали вже по залізниці.

За останнє десятиліття перед 1917 роком у Примор’я переселилося 167 547 осіб. Але навіть після створення Транссибу і столипінських агарних реформ, які скасували общинне землеволодіння в російських губерніях, понад 76 % переселенців становили українські селяни.

Всього за даними статистики, з 1883 по 1916 роки в Примор’ї і Приамур’ї з України поселилося понад 276 тисяч осіб, 57 % всіх переселенців.

Мапа «Державні кольонії України» Георґа Гасенка, 1920 рік.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Loading

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності