Ліквідація увечері 2 квітня у Санкт-Петербурзі під час “творчого вечора” російського пропагандиста Владлена Татарського продовжує залишатися однією з топ-тем.
Передбачувано росія звинуватила в тому, що сталося Україну, а ось американські експерти побачили в цьому натяк російських спецслужб на адресу ватажка ПВК “Вагнера” Євгена Пригожина, який активно критикує військову верхівку росії, силовиків і не тільки.
Утім, українська сторона не має жодного відношення до ліквідації Владлена Татарського, а ось самому Пригожину це було вигідно.
Те, що Татарського підірвали в пригожинському кафе, те, що це нібито “натяк” самому Пригожину, насправді працює на ватажка ПВК “Вагнера”. Тому що зміцнює його імідж “правдоруба та жертви режиму”. Тобто створюється певний інформаційний привід навколо самого Пригожина. Якому в цьому ракурсі була дуже вигідна смерть Татарського. І не випадково вибір ліквідації останнього – кафе, яке належало Пригожину. Місце – знайоме, забезпечення охорони – відомі, метод усунення – цілком у стилі вагнеровских спеців.
Зазначу, що у кафе “Стрит-арт”, де провів свій останній “творчий вечір” Татарський, були відсутні підвищені заходи безпеки. Ні тобі охоронних рамок, ні металодетекторів. Отже, пронесення саморобної вибухової речовини було дуже непроблематичним.
Що стосується методів підриву, можливі два варіанти. Або дистанційний — через сім-карту, на яку відправили повідомлення. Або датчик з таймером. Обидва варіанти свідчать про те, що діяли саме фахівці. І ціллю був саме Татарський. Про це, наприклад, говорить кількість закладеної в бюсті вибухівки — всього 200 грамів тротилу. Вибух був направлений. Інші, присутні в кафе, отримали поранення, деякі важкі. Татарський же відразу загинув. Якби йшлося про невибіркове вбивство, то вибухівки могло б бути більше. І погруддя поставили не кудись, а під ноги Татарському. З вибуховим елементом приблизно за 60 см від підлоги. Тобто, вибухова хвиля, напрям удару були чітко розраховані.
Працювали професіонали. На мою думку, на цю роль затримана Дар’я Трепова точно не годиться. Зате вона чудово підходить на роль “цапа-відбувайла”. І цю роль на неї, “навісили” заздалегідь, схоже, цілеспрямовано підводячи до того, що сталося увечері 2 квітня в Пітері.
Звертаю увагу, що практично одразу росЗМІ почали розкручувати тему можливого українського сліду. А 3 квітня це стало офіційною версією – на сайті Національного антитерористичного комітету повідомили про це, наголосивши, що все спланували “спецслужби України із залученням агентури з числа осіб, які співпрацюють з так званим Фондом боротьби з корупцією Навального, активною прихильником якого є затримана Трепова”.
У свою чергу, речник президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що вбивство Татарського “є терактом” і за ним може стояти “київський режим”. “Є дані про те, що українські спецслужби можуть мати відношення до планування цього теракту”,-заявив він.
Згідно з версією слідства, Трепова прибула з Москви до Санкт-Петербурга і нібито була завербована українськими журналістами (спецслужбами). Але якщо припустити можливий український слід, то навіщо сама Трепова відкрито говорила своїм знайомим про роботу з українськими журналістами? Що отримувала від них завдання, виконувала їх (виступаючи в ролі кур’єра), після чого їй переказували певні кошти? Дурнішої “легенди” прикриття для українських спецслужб знайти складно. Грошові перекази, як і отримання посилок, легко відстежити. Ніхто не став би так підставлятися.
Відповідно, хтось з самого початку, цілеспрямовано формував “український слід”.
Такі методи називаються в середовищі спецслужб “відволіканням уваги на негідний об’єкт”. Коли замість того, хто реально зробив щось, увага переключається на когось іншого. Але в даному випадку таке “відволікання” виконано дуже грубо, не професійно. Трепова – надто явний кандидат для такої підстави. Брала участь в антивоєнних заходах, двічі затримувалася (разом із чоловіком – членом Лібертаріанської партії). Орендована квартира – близько 700 метрів від кафе, де стався вибух.
Штучно створена доказова база однозначно робить її ласим об’єктом для слідства, яке тепер активно ліпить “український слід”.
За інформацією російських ЗМІ, Дар’я Трепова на допиті розповіла, що їй пообіцяли посаду редактора в одному з медіаресурсів України якщо вона передасть Татарському бюст. За її словами, їй запропонували перебратися до Києва на позицію редактора в одному з медіаресурсів, але для цього треба було пройти “стажування”. Першим її завданням було прийти в книжкову крамницю “Листва” і познайомитися із Владленом Татарським. Повернувшись до Петербурга, дівчина віддалено отримала нове завдання – передати бюст Татарському. За це Дар’ї придбали авіаквиток Пулково – Узбекистан, пообіцявши, що з Азії її спокійно переправлять в Україну.
Виходячи з вищесказаного, можу зробити висновок, що усунення Татарського – справа рук служби безпеки Пригожина. Яка вміє професійно розправлятися з людьми, але не вміє красиво замітати сліди.
До речі, підрив Татарського — це не перше усунення журналістів з пригожинського “пулу”. Так, на початку цього року на території окупованих районів Луганської області було ліквідовано Кирила Романовського. Він помер через кілька днів після кульового поранення в голову.. І була інформація, що до цього вбивства причетна служба безпеки Пригожина.
А 2016-го, коли вагнерівці ошивались у Луганську, було вбито помічника “голови” так званої “ЛНР” – Каргаєва.
Причому його вбивця – Амельченко, який використовував безшумний пістолет, з 2012-го працював із пригожинською службою безпеки. Звертаю увагу, що після того, як Амельченко розповів журналістами про організацію нападів на опозиційних блогерів у Росії, в тому числі зі смертельними наслідками, а також стеження і організації підставного ДТП, він зник. Російські правоохоронці проводять розшук та перевірку. Поки офіційно не встановлено, що сталося: викрадення, вбивство чи інсценування.
Можна згадати й те, що саме Пригожин стоїть, за деякими даними, за ліквідацією російської знімальної групи в одній із країн Африки. Можливо, таким чином глава ПВК “Вагнер” періодично позбавляється непотрібних свідків. Одночасно використовуючи усунення тих чи інших персонажів для підвищення власного іміджу.
Примітно,що на думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), до ліквідації Татарського можуть бути причетні сили всередині РФ і це може бути “попередженням” Пригожину. Не витримує критики і версія “аналітиків” із ISW, що вбивство Татарського вносить розкол у середу російських блогерів. Яким чином? Маячня цілковита! Те, що представники цього Інституту вже не вперше дивно ( на мою думку, з вигодою для версії російських спецслужб) помиляються, насторожує. І свідчить про те, що вони явно не розуміють ситуацію ні всередині пригожинської ПВК, ні щодо її взаємин із російськими спецслужбами та режимом загалом. Певною мірою це схоже на цілеспрямоване просування дезінформації.
Вбивство Татарського вигідне, перш за все, Євгену Пригожину.
Упевнений, що українська сторона не має жодного стосунку до того, що сталося. Президент Володимир Зеленський заявив, що про вбивство колаборанта і пропагандиста Максима Фоміна, який називав себе “воєнкором” Владленом Татарським, має думати сама Росія.
