Приєднуйся до нас

Що шукати?

За ЛаштункамиЗа Лаштунками

ВІЙНА

РОЗБІЖНІСТЬ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ В УКРАЇНІ ІЗ ЗАХОДОМ ЗАЛИШИТЬСЯ, – щоб і тим вгодити, і іншим…

Сьогодні увесь Західний Світ, до якого так рветься Україна, святкує Великдень – Воскресіння Христове, але Україна святкуватиме це найголовніше християнське свято наступні роки й надалі одночасно не зі Світом, а з москвою!..

Ось уже понад три десятиліття як УГКЦ вийшла із підпілля, а Україна нарешті здобула свою Незалежність. Семінаристи початку 1990-х рр. чудово пам’ятають, коли на їхнє запитання: “чому ми не святкуємо разом із Римом наші головні свята і не послуговуємося григоріанським календарем?”, владики (єпископи) УГКЦ відповідали їм, що різкий перехід до “західного” календаря може зустріти різкий спротив серед старшого населення, яке звикло до кацапського календаря, тому слід зачекати часу, коли помре старше покоління…

І ось сьогодні уже дев’ять років, як припадають снігом і дощами могили Небесної сотні, а Україна ще й досі не в ЄС, бо офіційно ще й досі не може виконати усіх умов вступу, дев’ятий рік на східних і південних фронтах України гине уже нове покоління, понад рік ракети диких православних ординців московитів б’ють по усій території Незалежної, убиваючи третє і ще ненародженне четверте покоління, а Українська Церква й далі не може відійти від тієї колись нав’язаної їй кацапщини.

Та, здається, що ПЦУ попри свою незалежність Риму і підлеглість Константинополю (Фанару) є більше прозахідною у своєму культі, а ніж УГКЦ. Адже поки останні далі “переживають про “старе покоління””, майже як ООН за Україну, окремі парафії ПЦУ за власним бажанням і дозволом Предстоятеля своєї церкви Епіфанія ще в 2021 році уже святкували Різдво 24 грудня. В УГКЦ ж на це зважилися тільки одиниці, які не побоялися осуду зверху. Хоча закордоном УГКЦ, на відміну від своїх православних братів, здавна і Різдво і Великдень святкує за григоріанським календарем, хоча окремі парафії можуть робити це й двічі, прикриваючи свої мирські матеріальні інтереси шаною “традицій”.

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Так ось, вертаючись до святкування Великодня, то багато людей в Україні сьогодні думають, що дата святкування Воскресіння Господнього різнитиметься від Західної тільки цього року, адже нарешті обі Церкви, ПЦУ і УГКЦ, оголосили повсемісно офіційно почнуть святкувати Різдво 24/25 грудня, як і Захід, із 2023 року. АЛЕ НЕ ВЕЛИКДЕНЬ!  Бо за звичкою, українці почули те, що хотіли аочути – першу частину речення, де йшлося про Різдво, але не почули, що обі українські Церкви прийняли до свого вжитку “Новітній” юліанський календар, розроблений сербським астрономом на початку ХХ століття.

І за цим новим “сербським” календарем і ПЦУ, і УГКЦ Великдень й далі святкуватимуть разом не із усім Сітом, а із “ненависною” Москвою!

Детальніше про новітній юліанський календар читайте тут: Різдво зі Світом, а Великдень із московинами… НовоЮліанський календар від сербських четників

В “старому” юліанському календарі хіба змінилася тільки назва з приставкою “новий”. Вдумайтеся: автором календаря є серб! А тепер згадайте, хто керує Балканами з ХІХ століття, – хіба не російська імперія? Як називається головний собор болгарської Софії, – хіба не св. александра невського? Хіба не проросійську позицію досі займає Сербія? Хіба не сербські четники досі воювали в рядах бойовиків Л/ДНР? І хіба не сербський соціаліст за російські гроші у 1914 році застрелив у Сараєво ерцгерцога Фердинанда з дружиною, чим розв’язав І-Світову війну, після поразки в якій в росії до влади прийшли більшовики, які почали нищити усі церкви, а московське православ’я перетворили у вищу школу КДБ? Хіба усього цього не знають в УПЦ та УГКЦ?

Реклама. Прокрутіть вниз, щоб читати далі.

Але тут діє принцип: “аби і тим вгодити, і іншим”, “аби і рибку з’їсти, і присісти…” Якимось дивним шляхом йдемо на Захід, у Європу, крокуємо вперед спиною, в незмозі відвернути голови від росії. І особливо це огидно спостерігати у греко-католиків, які очей не відводять від греко-православного Сходу, а руки в себе за спиною тягнуть за західними католицькими інтенціями (грошова допомога священникам в римській церкві, т. зв. “пожертви”).

І коли таке досі відбувається (голова обертається і в право і вліво – то на Захід, то знову на Схід) в тих інституціях, що мали б бути духовним поводирем Нації та Держави, ми сьогодні дивуємося, як це, екс-міністр Шкарлет скасував на цьогорічних ЗНО обов’язковий іспит з Історії України, як в українській Одесі, яка щодня зазнає атаки ворожих дронів та ракет, до останнього вагалися, чи зносити тут пам’ятник Катерині-ІІ-окаянній, а в Полтаві тільки цього тижня, що минає (березень 2023!), підняли питання про ліквідацію пам’ятників радянським генералам та ще будуть вирішувати (!), чи зносити пам’ятник Петру-І-кривавому, а з Києво-Печерської та Почаївської лавр ще досі не можуть вигнати московьких агентів в рясах, граючись із ними в демократію?..

Loading

Реклама

©2013-2020 "За Лаштунками". Всі права застережено. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання на видання "За Лаштунками" не нижче другого абзацу. Для інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

Політика Конфіденційності