Старший солдат Іван Михно (позивний Чечен) останні три місяці служить на посаді тво командира роти охорони одного з ТЦК Івано-Франківської області. Свій бойовий шлях військовослужбовець розпочав ще під час проведення антитерористичної операції на Луганщині у складі прикордонних військ в 2015-2016 роках.
На час початку повномасштабного вторгнення працював за кордоном, але вже 25 лютого, як відповідальний громадянин та справжній патріот України повернувся до дому і добровільно прийшов до територіального центру комплектування.
Разом з такими ж побратимами брав участь в обороні Києва у складі 6 резервної роти 72 окремої механізованої бригада імені Чорних Запорожців. Після звільнення столиці підрозділ продовжив виконувати завдання під Бахмутом та Зайцевим на Донецькому напрямку. Там отримав важке поранення та лікувався в госпіталях Дніпра, Кривого Рогу та Надвірної.
Після реабілітації повернувся на службу та в складі підрозділу ПЗРК близько року тримав позиції в районі Вугледара та на Херсонщині. За проявлену мужність і успішне виконання завдань під час бою нагороджений «Золотим Хрестом» Головнокомандувача Збройних Сил України.
Солдата справедливо обурює ставлення цивільних у тилу до хлопців та дівчат, які повернулися з фронту та продовжують службу в ТЦК чи в тилових частинах. Переконує, що якщо не стримати ворога там, то тут у нас це вже буде робити пізно. Тому, що найгірше – це боротися з ворогом, коли в тебе за 20-30 кілометрів сім’я та діти. Герой разом з дружиною виховує трьох неповнолітніх дітей.
Це одна з сотень історій військовослужбовців ТЦК. Не «хабарники», не «ухилянти» і не «родичі генералів». Справжні герої, які отримали поранення, мають бойовий досвід і з об’єктивних причин не можуть продовжити подальшу службу на передовій. Проте продовжують служити Україні.
Джерело: ІФ ОТЦК та СП
