Микола Кучернюк
Події минулих вихідних: силовий розгін Євромайдану, спроба захоплення Кабінету Міністрів та Адміністрації Президента агресивно налаштованими молодиками – не залишають байдужими наших активних читачів. Своїм баченням стану і перспектив розвитку суспільно-політичної ситуації у країні, можливих шляхів розв’язання політичної кризи, у якій сьогодні перебуває Україна, з нашим кореспондентом поділився громадський активіст з Івано-Франківська, політексперт Микола Кучернюк:
«Мирні громадянські акції на підтримку євроінтеграції України в суботу переросли в стихійне протистояння, силовий опір. Підривні дії певних сил, зацікавлених у дестабілізації ситуації і громадському хаосі, призвели до насильства, сутичок з правоохоронцями, в яких постраждали мирні громадяни, студенти, молодь. Як на мене, навіть без жодних заяв, чи звернень, міліція і правоохоронні органи мають стояти на захисті українського народу. Насильство і побиття-не допустимі!!!
Крім того, громадо, на варто забувати, що ми всі є жителями однієї країни і прагнення у нас однакові: сімейний добробут, здоров’я, економічна та політична стабільність. У кожного з нас є і діти, і матері. Саме тому, ми не можемо допустити жодної провокації, яка може спричинити насилля. Сьогодні, ми з Вами, є відповідальні за ту молодь, яка стоїть на майданах. Біда в тому, що наша країна «напічкана» представниками спецслужб різних країн. І їхня ціль – дестабілізація країни. Неймовірну складність становить процес виявлення провокаторів, адже вони можуть маскуватися як під учасників майдану, так і під представників правоохоронних органів. Сьогодні важливо забезпечити три речі: безпеку громадян на шляху їхнього законного волевиявлення, підписання вигідних умов про асоціацію з Європою, забезпечення правопорядку та внутрішнього спокою в країні. Необхідно переламати ситуацію, не допустити провокативних дій, інспірованих провокацій, які штовхають мирних громадян на штурми адмін. будівель, захвати, сутички з міліцією. Якщо ситуація буде загострюватися, підігріватися ззовні, то Україну може очікувати громадянське протистояння і розкол по лінії Дніпра. Така ситуація загрожує втратою контролю над ситуацією в країні, розбалансуванням економіки, і врешті-решт, втратою державної самостійності, оскільки вже зараз звучать заклики до зовнішнього тиску на українське керівництво.
Той, хто маніпулює терміном “надзвичайний стан” мабуть не боїться Бога або не розуміє його змісту. “Надзвичайний стан”- це повна мобілізація і мілітаризація країни. Для нашого типу економіки такий хід подій рівнозначний поняттю “крововилив”, тобто моментальна смерть, або повний параліч країни на роки. “Надзвичайний стан” призведе до зростання напруженості та конфліктів на прикордонних територіях. Крім того, це чудовий прецедент, для Путіна ввести війська в Україну під приводом стабілізації ситуації і захисту російськомовного населення на території України. Наглядні приклади ми недавно споглядали в Грузії. І таких аргументів я міг би навести чимало. Отже, переконаний, що навіть сама «обезбашена» влада не пішла б на такий крок. Тому звертаюсь до всіх, думайте про що пишете і чим лякаєте людей. До речі, найкращий і найефективніший спосіб маніпуляції масами – це страх. Це саме те, що ми спостерігаємо в інформаційному просторі. Звертаючись до журналістів, буду просити кожного, намагатись надавити об’єктивну оцінку будь-якій інформації. Сьогодні ми боремося не за сенсацію, а за життя людей, які знаходяться на майдані, а це чиїсь діти і рідні. Сьогодні необхідно стабілізувати ситуацію, заспокоїти мітингувальників, знайти та покарати провокаторів, які штовхають людей на необдумані дії, руйнування, силові сутички.
Мітинги, стихійні захвати і штурми не вирішують головних проблем, за які люди вийшли на євромайдани і народні віча. Що дасть всеукраїнський страйк, до якого закликають політики? Зупинку підприємств, тимчасове безробіття, падіння економіки, зниження соціального рівня. Не можна допустити і затягування студентської масової акції протесту: молоді люди повинні повернутися до вишів та коледжів, продовжити навчання. Вони вже висловили свою громадянську позицію, вона була прийнята і почута. Тим більше, що цього вимагають і більшість українських вузів: студенти відмовляються бути «гарматним м’ясом» політиків, вони хочуть нормально вчитися, отримувати стипендії, працювати. Страйки, безстрокові мітинги, силові конфлікти не полегшать життя мільйонів простих українців, зате допоможуть окремим політичним силам вирішити свої особисті, не державні, інтереси. Вкрай важливо не перейти межу, вчасно зупинитися, налагодити діалог між громадськістю, владою і всіма політичними силами. Мирні акції не можуть привести країну до політичного та економічного краху. Їх завдання – ненасильницьким шляхом домогтися того, щоб влада почула висунуті народом вимоги».
