Замість існуючих на сьогодні 7-ми категорій пропонується встановити 3 категорії посад: категорія «А» – вищий корпус державної служби; категорія «Б» – керівники структурних підрозділів; категорія «В» – виконавці.
Такі норми містить схвалений вчора Урядом проект закону про державну службу, повідомили у КМУ.
Згідно проекту замість існуючих на сьогодні 15 рангів буде 9, по 3 в кожній категорії.
Окрім того, документом передбачено наступне:
– чітке розмежування політичних та адміністративних посад, що забезпечить департизацію публічної служби.
«Серед ключових пріоритетів реформи – розмежування політичних та адміністративних посад, зокрема запровадження інституту державних секретарів міністерств, виведення за межі державної служби працівників патронатних служб, помічників депутатів тощо», – розповів на брифінгу голова Нацагентства з питань держслужби Костянтин Ващенко.
– на усі посади держслужби, включно з вищими управлінськими посадами, встановлюється винятково конкурсна процедура призначення. Департизація публічної служби передбачає заборону на членство у політичних партіях.
Триступеневий порядок відбору включатиме перевірку кваліфікаційних вимог, тестування та співбесіду. Важливо, що не менше третини складу конкурсних комісій мають становити представники громадськості (наприклад, галузевих об`єднань, асоціацій тощо), які зможуть фахово і неупереджено оцінити претендента на посаду.
– змінюється система управління державною службою на чолі з Кабінетом Міністрів України.
Створюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби, яка погоджуватиме вимоги для посад вищого корпусу, проводитиме конкурсний відбір високопосадовців та пропонуватиме суб`єкту призначення не менше 3-х кандидатур, а також оцінюватиме обґрунтованість пропозицій щодо звільнення зазначених осіб.
– змінюється модель оплати праці, в основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу у структурі зарплати – до 70% замість нинішніх 30%. Залишаться дві обов‘язкові надбавки – за вислугу років та за ранг. У свою чергу стимулюючі виплати (ті, що залежать від волі керівника) становитимуть не більше 30% від розміру заробітної плати.
– передбачено можливість переходу держслужбовця на посаду в орган місцевого самоврядування без конкурсного відбору, якщо він виконуватиме ті самі функції.
– посадові оклади щорічно встановлюватимуть постановою Кабінету Міністрів. Планується, що найнижчий оклад держслужбовця становитиме 1,25 мінімальної заробітної плати, тоді як на сьогодні в райдержадміністраціях держслужбовці мають оклади значно нижчі – 700–800 гривень. Передбачено і додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної громади.
