Відсутність власної думки, креативного мислення і, як наслідок, уперте мавпування своїх колег з інших двох областей «Українського П’ємонту», схоже, стає характерною рисою депутатів від прИвладної опозиції у Івано-Франківській обласній раді.
Варто було тернопільським народним обранцям скреативити навколо відкликання делегованих обласній державній адміністрації повноважень і формування облвиконкому, як тут же аналогічна ідея дивним чином «виникла» у головах прикарпатських депутатів. Варто було львів’янам, а за ними і тернополянам запіаритись з недовірою головам ОДА (щоправда, в обох випадках лише простою більшістю – для кваліфікованої, як того вимагає Закон, не стало силенят), як про недовіру очільнику вже Івано-Франківщини тут же заговорили мандатовані хлопці з Прикарпаття.
Втім, мавпування, як відомо, – штука, не завжди хороша і корисна. Іноді вельми корисно мати на плечах власну голову. Ну принаймні для того, щоб, тверезо оцінивши ситуацію, подумати: а чи є сьогодні підстави для висловлення недовіри голові Івано-Франківської обласної державної адміністрації Василеві Чуднову? Чи є сьогодні у когось моральне (не кажучи вже про юридичне) право висловлювати недовіру чоловікові, який лише місяць, як обійняв посаду очільника області?
Світова та, зрештою, і українська політична практика каже: недовіру тому чи іншому політику, чиновнику чи керівнику висловлюють не за гарні, як то кажуть, очі, а за конкретні справи, які той зробив або не зробив, хоча мав зробити і мав для цього усі необхідні для цього умови. При цьому в демократичному суспільстві навіть найзапеклішому злочинцеві дають шанс сказати щось у своє виправдання. Коли ж йдеться про керівників області чи будь-яких інших посадовців, то вони своє слово у виправдання говорять у звіті про проведену роботу.
Чи варто говорити, що, говорячи про недовіру губернатору, наші шановні депутати про звіт якось і не подумали… Та й який може бути звіт за якихось там чотири тижні роботи? І не просто роботи, а роботи у екстремальних умовах, коли на вулиці – хаос протестів, коли вчителі виводять на мітинги 10-річних школярів, комунальники страйкують, а депутати закликають підприємців не платити податки.
Що у таких умовах може сказати у своєму звіті Василь Чуднов? Що він домовився в Уряді про кошти на ремонт комунальних доріг, компенсацію пільгового перевезення приватним перевізникам і соціальні виплати, а через вічні блокування Кабміну ці кошти не можуть потрапити в область? Що вже сьогодні досягнуто домовленостей з керівництвом бюджетного комітету Верховної Ради про додаткове включення до проекту Державного бюджету на 2014 рік 410 мільйонів гривень на потреби завершення будівництва об’єктів соціально-культурного призначення на Прикарпатті, але через хаос під стінами Верховної Ради Держбюджет – 2014 невідомо, коли буде прийнятий?
А чому б і ні? Можливо, саме тому депутати-майданарі і бояться давати Василю Михайловичу слово для звіту, а натомість просто висловити йому недовіру. І це при тому, що у сучасному цивілізованому демократичному політикумі прийнято давати керівнику хоча б 100 днів на те, щоб продемонструвати перші результати, а не чотири тижні – без сформованої команди і можливості працювати у нормальних умовах.
Хоча навіть і без того чинному голові ОДА є що сказати депутатам. Згадаємо хоча б позаторішню ситуацію з початком опалювального періоду у місті Івано-Франківську. Тоді лише завдяки старанням на той час ще народного депутата Василя Чуднова обласний центр Прикарпаття вчасно отримав ліміти на блакитне паливо, відтак опалення у місті було подано без затримок. До речі, Василь Чуднов про цей випадок ніколи не згадує (тоді він вважав такий крок своїм обов’язком як нардепа від Прикарпаття, а на виконанні службових обов’язків не піаряться), проте даний факт регулярно згадує сьогодні один з найактивніших учасників івано-франківського євромайдану – Івано-Франківський міський голова Віктор Анушкевичус. Ще б пак. Тоді, критичної осені 2011-го, Василь Михайлович по суті врятував своїм вчинком його репутацію як мера, а можливо і мерське крісло, на яке останні три роки регулярно зазіхають нинішні союзники Віктора Андрюсовича по стоянню на майданах із партії ВО «Свобода».
А може депутати мають злість на губернатора через його позицію щодо Євромайдану? Нагадаю, Прикарпаття виявилося одним з небагатьох регіонів, де не було зафіксовано жодної спроби знести намети чи розігнати майдан. І все через принципову позицію очільника ОДА, який в перші ж дні заявив, що поважає і підтримує право громадян на вільне волевиявлення, в тому числі через проведення акцій протесту, і особисто двічі виходив до мітингувальників, не боячись висловити свою позицію просто їм в очі. Є тут щоправда одне «але»: справа в тому, що таке дружнє ставлення влади до громадських протестів – не до вподоби деяким радикально налаштованим політикам, які за будь-що намагалися радикалізувати ситуацію в області, щоб перехопити на себе ініціативу керівництва майданом. Зараз їм це таки вдалося, отож чи не хочуть деякі політикани помститися сміливому губернаторові, використавши для цього трибуну сесії облради?
Як би там не було, а не те що на повноцінну недовіру голові ОДА (за законом, для цього потрібні 2/3 голосів від усього складу облради), а й на те, щоб не впасти, як то кажуть, обличчям у багнюку перед хлопцями з Тернопілля та Львівщини і висловити хоча б номінальну недовіру простою більшістю голосів депутати так і не спромоглися. Відтак, за недовіру губернатору проголосували лише 54 народних обранця з 114 зареєстрованих, тобто менше, ніж половина. Голоси «проти» віддали 2 депутати, ще 4 – «утримались».
…Василю Чуднову є що дати Прикарпаттю. Можливо, усвідомлюючи це, деякі невдахи від політики і намагаються позбутися його, поки Прикарпаття не позбулося їх самих? А втім, навряд. Скоріш за все наші депутати попросту мавпують своїх «старших» колег з більш «просунутих» в націоналістично-опозиційному плані Львова та Тернополя. Невже мавпячий інстинкт таки перемагає здоровий глузд?
Іван Зимний
