ПОРІЗАВ ДРУЖИНУ – І «В БЄГА»
25 червня 2015 року слідчий суддя Болехівського міського суду М. Поляниця розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Долинського РВ УМВСУ майора міліції О. Дмитришина про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо болехівчанина Б.М., підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України.
В ході судового розгляду встановлено наступне. Б.М. 19 травня 2015 року пред’явлено підозру в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження. В ході сварки з дружиною підозрюваний, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, вхопив два кухонні ножі, взяв їх в обидві руки і наніс дружині два удари ножами одночасно в ділянки черевної порожнини зліва та грудної клітки справа. Потерпілу було доставлено на стаціонарне лікування до хірургічного відділення Болехівської ЦМЛ.
Наробивши біди, Б.М. втік і з 29 травня був оголошений в розшук. Правда, ховався недовго. Свою втечу підозрюваний пояснив важким стресом і шоковим станом після усвідомлення вчиненого.
Вивчивши, дослідивши й проаналізувавши всі обставини справи, слідчий суддя клопотання слідчого, підтримане прокуратурою, задовольнив. Ухвалою суду до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів. Тюремні нари на цей період можуть бути замінені домашнім арештом при умові внесення грошової застави в розмірі п’ятдесяти розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 60900 грн.
Досудове слідство щодо цього прикрого випадку триває.
ТО ВОНО БУЛЬКАЛО ЧИ ШЕЛЕСТІЛО?
СУБ’ЄКТИВНІ НОТАТКИ
Чергова судова віхола, ініційована мером Болехова, стосувалася земельної ділянки, на котрій розташований так званий у народі «Малий базарчик». Мер та деякі наближені до нього торговельники-ФОП вирішили відібрати цю торговицю у її багаторічного користувача – колективного підприємства «Болехівський ринок». Подія ніби й рядова, суто місцевого значення і ніби не варта більш прискіпливої всезагальної уваги. Якби не деякі дотичні до цієї справи факти, котрі спонукають до неоднозначних роздумів, висновків та запитань аж ніяк не місцевого ґатунку. Що й стало приводом для оприлюднення мої суб’єктивних нотаток…
КРАПКА НАД «І»?
Після ряду судових засідань в судах різного рівня Львівський апеляційний господарський суд на своєму засіданні 7 жовтня 2014 року підвів, здавалось би, риску в згаданій проблемі. В усякому разі, Болехівська міська газета «Ратуша» (№ 41 від 14 жовтня 2014 р.) в публікації під заголовком «Львівський апеляційний суд на боці підприємців малого ринку!» (автор – Христина Яворська) констатує як доконаний наступний факт: «…Судді, заслухавши сторони, відправилися до нарадчої кімнати. Після двадцяти хвилин очікування, суд виніс рішення задовольнити позов Болехівської міської ради до колективного підприємства «Болехівський ринок» про визнання недійсним і скасування державного акта на право постійного користування землею».
ОСАННА ДЕПУТАТОВІ ВРУ
А одночасно й самим собі. Нагадаю, що суд виніс рішення на користь міськради 7 жовтня, а вже 10 жовтня 2014 року в тій же газеті «Ратуша» з’являється публікація наступного змісту: «Подяка. Висловлюємо щиру подяку міському голові З. Макоті, депутату ВРУ Ю. Дерев’янку, юристу міської ради І. Калитин, членам Загону народної Самооборони м.Болехова та Х. Яворській за допомогу у вирішенні суперечливих питань з адміністрацією ринку. Нехай береже усіх Вас Господь Бог та Матінка Божа. Підприємці малого ринку».
А 17 жовтня 2014 року з’являється вже згадувана вище публікація під заголовком «Львівський апеляційний суд на боці…» І саме в цій публікації, крім усього іншого, є абзац, котрий і привернув мою особливу увагу.
ПРИЗНАЛИСЯ В КОРУПЦІЙНИХ ДІЯННЯХ?
Отже, абзац отой звучить (і надрукований чорним на білому) наступним чином: «…Допомогу у вирішенні цього спірного питання надав народний депутат України Юрій Дерев’янко, який відреагував на клопотання міського голови Зенона Макоти та звернувся до голови Львівського апеляційного господарського суду Бориса Плотніцького з проханням забезпечити винесення справедливого рішення» (вділено мною – Ю.П.).
Людкове добрі! Та що ж це діється?! Пересічний громадянин України, котрому ТИМЧАСОВО довірено мандат депутата ВРУ і надано ТИМЧАСОВЕ право ЧЕСНО керувати державою, просить суддю справедливо вершити правосуддя? Представники двох вищих гілок влади – законодавчої та судової – tet a tet визначають пріоритети справедливості?! Дві конкретні особи – а не ЗАКОН? Камо грядеші?!
Цікаво було б також довідатися, як звучало воно, оте прохання депутата. Булькало чи шелестіло? А може його на хліб можна було намастити?
МОЖЕ, ЦЕ САМОПІАР?
Один з мої приятелів-адвокатів, з котрим я поділився своїми намірами написати оті «Суб’єктивні нотатки», зробив доволі цікаве припущення:
– Юрко, а може ти не правий у своїх двозначних натяках щодо порядності слуги народу й служителя Феміди? Може вони – Богові духа винні? Бо місцеву газету тільки місцеві люди й читають. А реверанс на адресу того ж депутата ВРУ – це такий собі примітивний само піар болехівського війта? Мовляв, погляньте, дорогі мої виборці й електоратники, який я крутий! Які маю знайомства і як їх використовую! Для блага! (Чийого – це вже інше питання). То ж тримайтеся мене й пошановуйте!.. Та й не забувай, Юрко, що місцеві вибори на носі…
Може, приятель правду каже?..
ПРАВООХОРОНЦІ, АГОВ!
Як би там не було, але протягом останніх кількох років тільки я особисто опублікував на сторінках ЗМІ не один десяток матеріалів про, м’яко кажучи, неблаговидні діяння болехівського мера. Подібне може сказати й ще не один журналіст Прикарпаття. Тільки на основі цих публікацій правоохоронні органи могли б порушити не одну карну справу проти болехівського війта і провадити не одне досудове розслідування проти того ж війта хоча би за дискредитацію державної влади в Україні (не кажу вже про інше). Бо хоча риба й починає псуватися з голови, та чистити її належить з хвоста…
Та ба! Всі критичні й викривальні журналістські виступи залишилися гласом волаючого в пустелі… Правоохоронці щодо того всього чомусь залишаються сліпоглухонімими…
КУДИ ЙДУТЬ ГРОШІ?
В активі Болехівської міськради – кілька десятків програних судових процесів. Ось вам ще одна потенційна кримінальна справа – розбазарювання державних грошей. Бо правове й юридичне недомисліє мера Болехова оплачується саме з бюджету, тобто з кишень платників податків.
До речі, підрахунками отих судових затрат і витрат мали б найперше зайнятися місцеві депутати. Бо зробити це їм сам Бог велів, це їхній обов’язок дбати про інтереси своїх виборців. І про їхні гроші, сплачені до бюджету. Та й змусити повернути ті гроші в державну касу того, хто за Законом несе повну юридичну відповідальність за всі діяння міської влади Болехова.
Тобто війта…
Чи не так?
ОФІЦІЙНИЙ ЗАПИТ
У нинішній публікації прозвучало чимало запитань. Відповіді на ці запитання й відповідні коментарі я, опираючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», сподіваюся отримати від:
а) Верховної Ради України;
б) Вищої кваліфікаційної Комісії суддів України;
в) Вищої Ради юстиції України;
г) Івано-Франківських обласних: ради, держадміністрації, прокуратури, управління служби безпеки, управління внутрішніх справ;
д) депутата ВРУ д. Юрія Дерев’янка;
е) міського голови міста Болехова д. Зенона Макоти.
Нинішню публікацію прошу розглядати як мій, як члена Національної спілки журналістів України, офіційний запит до всіх вищепоіменованих державних інстанцій та посадових осіб. З відповідним, передбачених Законом, реагуванням та дотриманням термінів.
Контакт – за посередництвом часопису «За лаштунками».
ФІНАЛЬНИЙ АКОРД
Однак повернімося до наших баранів, тобто до судового протистояння Болехівської міськради й КП «Болехівський ринок».
Переді мною – ще одна Постанова Львівського апеляційного господарського суду. На цей раз – від 4 червня 2015 року № 909/529/14. Пропоную увазі читачів кілька витягів з цієї постанови:
А. «Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р. у справі № 909/529/14 (суддя Калашник В. О.) відмовлено в задоволенні позовних вимог Болехівської міської ради Івано_франківської області до КП «Болехівський ринок» про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серії І-ІФ № 000812 від 03.10.2000р., реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею 45, іиданий КП «Болехівський ринок»…»
Б. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. (судді: Юрченко Я. О. – головуючий, Давид Л. Л., Зварич О. В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог; визнано недійсним та скасовано Державний акт на право постійного користування землею серії І-ІФ від 03.102000р. № 000812, реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 45, виданий на ім’я Колективного підприємства «Болехівський ринок»…»
В. «Постановою Вищого господарського суду постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. у справі № 909/529/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду…»
Г. «Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 24.04.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н. М., склад колегії сформовано з суддів: Кравчук Н. М. – головуючий суддя, Гнатюк Г. М. та Мирутенко О. Л.»
Д. «Керуючись ст..ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Львівський апеляційний господарський суд постановив: 1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.07.2014р. у справі № 909/529/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення…»
КОМЕНТАРІ
No comments.
Юрій ПЕТРУХІН, член НСЖУ
