Виявляється, що чи не першим, хто розпочав в Україні відкриту боротьбу з прокурорським свавіллям і корупцією та відкрито наважився виступити проти лідерів групи «Приват», є ніхто інший, як нині, мабуть, не заслужено перебуваючий в опалі генерал-майор МВС Олег Сало. Принаймні нещодавно таку думку висловили декотрі Прикарпатьскі та Львівські медіаресурси. І ось чому, вважаючи, що це цікаво, подаємо статтю повністю:
Чи то випадково, чи, можливо, натхненний призначенням нового прокурора області (ним став переведений з Закарпаття Владислав Братюк, – ред.), якого активісти Правого сектору, звинувачуючи у корупції та зв’язками з режимом Януковича, вимагають зняти, міський голова Івано-Франківська Віктор Анушкевичус минулого тижня на засіданні міськвиконкому несподівано поділився спогадами про роботу колишнього прокурора області Олександра Каліфіцького.
Це сталося після того, як власниця квартири у скандальному будинку на Мазепи, 35 згадала, що у 2012 році прокуратура не виявила бажання втручатися у вирішення конфлікту, а чомусь це робить нині? Мовляв тоді правоохоронний орган не мав стосунку до роботи місцевої влади.
На що мер трохи відійшовши від теми, пригадав, якими насправді були відносини з прокуратурою у недалекому 2012:
«Відносно 2012 року. Тоді якраз прокуратура мала дуже багато до міського самоврядування. Я вас запевняю. Банда Каліфіцького тримала всю область. І тероризувала всю область. Всі наглі кримінальні морди. І я вам зараз це відкрито говорю», – запевнив Анушкевичус.
Нагадаємо, що протеже Рената Кузьміна Олександр Каліфіцький найбільше прославився тим, що саме він безпосередньо керував провадженням кримінальних справ проти активістів «Податкового майдану», а також проти Юлії Тимошенко та Юрія Луценка.
В Івано-Франківську область Каліфіцький прийшов, як ставленик генпрокурора Пшонки, і очолював тутешню прокуратуру впровдож майже двох років (2011-2013). Посівши цю керівну посаду, він одразу призначив своїми заступниками кількох своїх родичів, яких притягнув сюди із собою.
Центральні ЗМІ не раз писали про корупційні діяння Каліфіцького та його оточення, але вце це залишалося не поміченим. Адже представники прокурорської касти завжди були в Україні недоторканими у всіх значеннях цього слова…
Та згадуючи за «банду Каліфіцького», міський голова забув нагадати, що саме з її перебуванням, а згодом і поспішною втечею з області пов’язаний випадок, який поправу став прецедентом для правоохоронних органів сучасної незалежної України.
Так вже в Україні заведено, що представники прокуратури завжди диктували та диктують свої умови СБУ, МВС та навіть суддям. Тож і пан Каліфіцький з командою не став порушувати даної традиції. Тому, щойно прибувши до області, відразу підігнув під себе всіх включно з губернатором та його оточенням. І здавалося б, що уже ніхто не порушить ідилії протеже Пшонки та Кузьміна на Прикарпатті, як раптом у 2013 році керівником місцевого УМВС призначають Олега Сала.
Молодий генерал-майор, якого через свою запальність і принциповість колеги охрестили «Жигловим», і який саме через ці свої риси нажив собі чимало ворогів як в міністерстві, так і при різних владах, відразу відкрив в області кілька гучних справ, пов’язаних з масштабною корупцією. Сюди ж відноситься й справа щодо земельних оборудок в селі Поляниці, на землях якого нині розкинувся відомий гірський курорт «Буковель».
Звісно, що при такому розкладі це не могло не зачепити прокурора і губернатора та інших посадових осіб, які за чутками тут мали свої інтереси. Тому вони разом й спробували вказати «менту», де на їхню думку його місце, що й стало для них, так сказати, роковою помилкою. Тією помилкою, через котру зусиллями Олега Сала проти прокурора і його компанії й було розпочате кримінальне провадження за підозрою в корупції, і яке незабаром призвело до поспішної їх втечі з області (подейкують, що вони втекли на рідну Одещину, відкіля вони родом, де нині з прокуратурою розпочав боротьбу Михайло Саакашвілі, – ред.) та стало прецедентом, коли представник УМВС виступив проти прокуратури, фактично здолавши її опір…
Після цього на Прикарпатті був поміняний губернатор. А генерал-майора Олега Сала, мабуть, щоб не дати йому можливості повністю розплутати цей корумпований клубок, ниточки якого вели високо нагору, призначили очільником Львівської ОДА. Тут за кілька місяців роботи він зміг себе проявити спритним талановитим адміністратором, який, можливо, міг би стати одним з найкращих губернаторів в історії Львівщини, якби не згадані вище його вороги, які скориставшись моментом революційних подій у державі спробували очорнити репутацію генерала, за те, що свого часу той став їм на горло…
Наскільки відомо нова влада не ризикнула люструвати генерала, бо, як відомо, не має чим крити. Натомість же, враховуючи, що він у часи Януковича не побоявся постати проти ставленика Пшонки, який в Україні перебуває у розшуку, Олега Сала можна вважати борцем з режимом, котрий, як це не парадоксально, певною мірою сам і представляв, будучи офіцером і держслужбовцем.
Тож «справу Каліфіцького», про якого згадав під час виконкому мер Івано-Франківська, сміливо можна назвати прецедентом в історії взаємовідносин прокуратури та УМВС.
Щодо подальшої долі пана Каліфіцького і його заступників офіційної інформації чомусь нема, а про Олега Сала в соцмережах періодично повідомляють, що він сьогодні активно допомагає ЗСУ, займаючись волонтерством.
Джерело: Національна революція,
Павло Дзиндза
