Микола Кучернюк
На довиборах 15 грудня неконструктивні дії опозиції отримали належну оцінку виборців, – вважає прикарпатський громадський активіст та політичний експерт Микола Кучернюк. Своїми роздумами з даного питання він поділився з нашими кореспондентами:
Події, які відбувалися останнім часом в українському суспільстві, стали проявом нових тенденцій і неминучих змін. Суспільство, яке перебувало в інертному стані, впродовж останнього десятиріччя, раптово пробудилося. Євроінтеграція і всі супутні процеси, які відбувались впродовж листопада-грудня 2013 року, створили всі передумови для зародження громадянського суспільству в Україні, шляхом реалізації основних принципів демократії – народовладдя. З перших днів майдану, самоорганізація суспільства відбувалася виключно на аполітичних засадах. Людей згуртувало єдине прагнення – життя в числі країн європейської спільноти. Навіть, дещо несподіваним, стало явище витіснення представників політичних сил з числа учасників майдану. Вочевидь, така ситуація, насторожувала представників опозиції. Можливо, це збіг обставин, однак саме після процесу «відторгнення», на фоні «безглуздого насильницького побиття учасників мирної акції», прокотилась хвиля провокацій та соціальних потрясінь, які різко сколихнули українське суспільство. Відбулась раптова заміна першочергових лозунгів майдану: «Україна – це Європа», на лозунги відвертого антидержавницького характеру. В сумбурі подій внутрішнього протистояння, представники опозиції різко підривали суспільно-політичний спокій країни методом «наганяння страху»: введенням надзвичайного стану, звезенням важкої військової техніки, відмовою від євро-інтеграційних процесів. Ціллю таких методів була не лишень дискредитація влади, як такої, але й тиск на свідомість виборця по тих округах, на яких мали пройти довибори 15 грудня 2013 року.
День голосування став оцінкою і водночас, відповіддю на питання про стан політичної зрілості українського суспільства. Не зважаючи на те, що вибори відбувалися в електоральній зоні опозиції, шляхом висунення узгоджених кандидатів, опозиційні кандидати не просто програли, а навіть набрали набагато менше голосів, ніж на виборах 2012 року в цих округах.
Цей програш став свідченням того, що значна частина людей на Євро-майдані стоїть не за лідерів опозиції, а за конкретні питання, на які влада вже знайшла відповіді: а) Президент та Уряд не змінюють зовнішньо-політичний курс та проводять активну роботу щодо підписання угоди про асоціацію з ЄС; б) винні у застосуванні неадекватної сили до мітингувальників вже знайдені та покарані; в) Україна рухається виключно у напрямку Євросоюзу в контексті діалогу з Росією, без підписання угоди про створення митного союзу.
Загалом, результатом грудневих подій став процес зародження діалогу між виразником влади – народом України і гарантом Конституції – Президентом України. Незважаючи на ряд дискусій та внутрішніх протистоянь, було досягнуто консенсусу. Президент як гарант Конституції і ставленик народу, дотримався всіх головних вимог громади та представників майдану. А виборець, зі свого боку, дав власну оцінку діям опозиції, яка отримала чітку відповідь на відсутність конструктивних дій та відмови від трьохстороннього процесу переговорів.
В результаті довиборів у Верховну Раду у неділю 15 грудня опозиція отримала виразну відповідь на свою неконструктивну позицію: в 4 з 5 виборчих округів єдині кандидати від опозиції зазнали поразки.
