Ключові фактори наступних президентських перегонів – антирейтинги, базові регіони і виборчі програми. Проте серед нинішньої опозиції немає кандидата, який міг би отримати високу підтримку всіх виборців.
На мою думку, серед нинішньої опозиції немає кандидата, який міг би отримати високу підтримку всіх виборців.
Головна помилка української опозиції – це критиканство. Справа втім, що ніхто з опозиційних політиків не надає повноцінної програми виходу країни з кризи, а лише критикує владу.
Давайте подивимося не на рейтинги, а на антирейтинги. В Україні подібні опитування взагалі мають характер певної фінансової та партійної заангажованості. Окремі фінансово-політичні групи реально зацікавлені у таких опитуваннях. Але, менше з тим, Петро Порошенко має найбільший антирейтинг.
Ще раз наголошую, що головна проблема опозиції – це критиканство без пропозицій щодо виходу з кризи. Практично ніхто з них не має реальної економічної програми. Навіть у Тимошенко. Тобто, опозиція підтримує або критикує лише те, що їй потрібно для отримання певних фінансових чи політичних бонусів. Натомість, не пропонує покрокову програму виходу з економічної і політичної кризи.
Уточню, це стосується всіх “старих” політиків: і Порошенка, і Тимошенко, і Бойка. А тому Україні потрібні нові політики. Не обличчя, а саме політики.
Попри критику з боку опозиції Зеленський хоча б намагається проводити реформи. Це і земельна реформа, і судова реформа, і реформа СБУ. Остання, на жаль, гальмується нащадками “залізного Фелікса” зацікавленими у збереженні старих позицій.
Утім, незважаючи на тактичні помилки і відвертий саботаж, саме намагання і , головне, бажання щодо проведення комплексних реформ створює Зеленському можливості для президентських амбіцій на 2-й термін.
В цілому ж, за всі роки Незалежності ми не бачили людей, які б реально намагалися змінити встановлені правила гри. Ці люди то приходили до влади, то йшли у так звану опозицію. Наразі Разумков є політиком нової формації, але його електоральна база дуже обмежена. Разумков виходець із «Партії Регіонів». Тому навряд чи він буде успішним проектом для усієї України.
Головне – президент має продемонструвати об’єднуючий фактор для всіх регіонів України, а не окремих областей, як Порошенко, Бойко чи Тимошенко. Зеленський досі демонструє багатовекторність. Проте він втратив частину електоральної підтримки на Сході та Півдні України.
Водночас у опозиції є так звані базові регіони, в яких зосереджена їхня основна електоральна база. В цьому їх сила і слабкість. Тобто ситуація така, що хто б із них не прийшов, Бойко чи Порошенко, є шанс розколу країни на дві частини за мовними чи політичними уподобаннями.
Існує три ключові критерії для майбутнього президента України: 1 – бути зрозумілим Сходу та Заходу; 2 – мати програму, яка задовольнить потреби всіх виборців та, головне, економічні інтереси країни; 3 – відсутність антирейтингу.
Така людина матиме реальний успіх під час президентської кампанії.
