На думку архітектора, нова еклектична висотка на Бельведерській – це «завершення перспективи вулиці без завершення».
«Новоспечена будівля» на думку пересічних мешканців має три вагомих недоліки: перший – будівля одним своїм кутом стрімко виходить на перехрестя, залишаючи для пішоходів дуже вузьку смугу тротуару і цим створюючи певні незручності, другий – вона собою затуляє панорамний вид на мури стародавнього станіславського бастіону, третій – вона погано вписується в архітектурний ансамбль старих австрійських будинків центру міста.
Ось як прокоментував на своїй сторінці у Фейсбуці це начальник відділу охорони культурної спадщини міста Ігор Панчишин: «Ну не можна в одній споруді переповісти всі свої бажання. Домінанта (а це домінує) не може бути такою багатовекторною і агресивною. Вона завше має «збирати і організовувати оточуючий простір. Вже не говориться про те, що вона «перекрила» всі цінності справжньої панорами центру міста. Ще одна «пломба», як «Чорна Призма» «Легенди»… Зрештою, навіть цілковита скляна призма тут виглядала б доречніше. Якщо вже пішли таким агресивним шляхом. А то так ніби ріжуть тупою пилкою там, де вже взялись кардинально одним ударом все змінити».
У зв’язку з цією спорудою пан Панчишин нагадав відомий афоризм, що помилки лікаря «сира земелька» сховає, а помилки архітектора мордуватимуть людей довгі роки….
«Експерименти» такого роду мають робитись на третьому курсі інституту. А в живому місті, на такій значущій ділянці потрібно вже бути професіоналом! Ну не можна бавитись з майбутнім і з містом. Це вже відповідально і надовго! Ну чому всі повинні витерпіти цей «пубертатний» вік когось там? Чим ми завинили?» – риторично запитує архітектор.
Підготував Іван Луйко
