Як стало на днях відомо, Raiffeisen Bank International AG (RBI) – третій за розміром австрійський банк, який в Україні представлений «Райффайзен Банком Аваль» – зіткнувся з необхідністю збільшити буферний капітал (призначений для покриття можливих збитків через складну економічну ситуацію). Для цього RBI продасть більше 20% активів, зосередившись на розвитку стійко прибуткових напрямків бізнесу.
У повідомленні RBI відзначалося, що він опинився під тиском через конфлікт в Україні (що позначилася, зокрема, на діяльності російської «дочки») і різке зміцнення швейцарського франка. Крім того, на початку січня група повідомляла про намір групи переглянути середньострокові плани по російському бізнесу через різке ослаблення рубля.
На фоні військово-політичних та економічно-девальваційних катаклізмів в Україні в групи «Райффайзен» цілком могли реанімуватися наміри покинути вітчизняний ринок (які на початку 2014 року дещо були охололи в надії на реформи після Євромайдану). Реалізувати ж їх на практиці проблематично тому, що в нинішніх умовах навіть за «Райффайзен Банк Аваль» хороші гроші навряд чи хтось дасть.
У будь-якому разі «свіжо» задекларована групою «Райффайзен» ціль скоротити активи більш ніж активно втілювалася в життя в Україні ще в минулому році.
Торік портфель валютних кредитів юрособам у «Райффайзен Банку Аваль» скоротився відразу на 372,4 млн. дол (–42,9%), тоді як загалом по банківській системі було –21,5%. Така ж історія і з валютними кредитами населення: зменшення відповідного портфелю становило 117,5 млн. дол (–28,4%), тоді як загалом по ринку було 24,2%.
При цьому обсяг валютних коштів банків (що у випадку «дочок» західних фінансових груп в Україні є здебільшого фондуванням материнських і сестринських структур, – ред.) торік скоротився майже вдвічі – на 318,7 млн. дол (у 4-му кварталі – на 134,9 млн. дол, або на 29,6%).
Як видається, більш ніж однозначна тенденція «сушіння весел». Теоретично ознакою того, що «Райффайзен Банк Аваль» не повністю згортає свою кредиту активність могло б слугувати, наприклад, зростання обсягу гривневих кредитів юрособам на 851,8 млн. грн. (+6,9%) у 4-му кварталі (за весь 2014 рік +832,2 млн. грн., або +6,8%). Однак враховуючи загальну кон’юнктуру ринку, не виключено, йдеться, насамперед, про реструктуризацію тих-таки валютних кредитів.
Ще показовий штрих. Хоча згадані вище валютні борги «Аваля» перед іншими банками в І кварталі і збільшился майже на 100 млн. дол (що може сигналізувати про його підтримку пов’язаними структурами під час відтоку депозитів з системи), але, очевидно, не настільки достатньою, щоб «Райффайзен Банк Аваль» самостійно закрив усі питання. Як наслідок, він таки не обійшовся без залучення рефінансування НБУ для врегулювання тодішніх викликів, залучивши в регулятора рефінанс у лютому-березні на 900 млн. грн.
Торік реноме одного з найбільших банків із західним капіталом не врятувало «Райффайзен Банк Аваль» від значного відтоку вкладів фізосіб (який, правда, був дещо меншим у відсотковому вимірі, ніж загалом по систем). Портфель валютних вкладів населення у фінустанові у 2014-му зменшився на суму біля 178,8 млн. дол (–31,7%), валютних – на 1,99 млрд. грн (–19,6%). Щодо деппортфелю юросіб у «Райффайзен Банку Аваль», то валютна його складова торік скоротилася на суму біля 190 млн. дол (–45,1%), а гривнева – зросла на 2,53 млрд. грн (+30%).
Акціонерів «Райффайзен Банку Аваль» апріорі наразі не може мотивувати будувати наполеонівські плани щодо розвитку бізнесу в Україні одні з найбільших збитків у банківській системі. Торік вони склали 1,37 млрд. грн. Основною причиною такого результату стали відрахування до резерву під знецінення кредитів та коштів в інших банках на суму 4,49 млрд. грн., а також від’ємний результат від переоцінки іноземної валюти на рівні 2,34 млрд. грн. Як наслідок, власний капітал банку торік скоротився на 1,1 млрд. грн. – до 6,15 млрд. грн. І прикметна річ – статутний капітал впродовж минулого року акціонери «Аваля» не збільшували.
Джерело: FinBalance
