Добровольчий батальйон Організації українських націоналістів відмовився перейти у підпорядкування Збройним силам.
Про це в інтерв’ю телеканалу «112» повідомив командир батальйону Микола Коханівський.
«Наразі ми не підпорядковуємося нікому. Ми прийняли таке рішення з огляду на те, що нас у брутальній формі роззброїли і вивели, порушивши всі угоди, які ми мали із Збройними силами України. Плюс до того ж ми не побачили схеми, за якою ми маємо залишитися окремим підрозділом, і я, як командир, мав би залишитися командиром цього підрозділу», – сказав він.
«Тобто та схема, яку нам намалювали – вона від початку не працювала. Наприклад, нам казали: їдьте в Красноармійськ, там уже все готово, проходьте комісію і повертайтесь на позиції – у такий спосіб вас поступово легалізують, не виводячи з позицій. У Красноармійську, звісно – наші хлопці їздили – ніхто їх там не чекає, а з позицій нас вивели ледве не силою. Тому ми прийняли рішення, якщо державі не потрібні добровольці і вона так чинить з вояками, які її захищають, то ми не хочемо – поки що точно не хочемо – легалізовуватись як окремий підрозділ в цій державі. Та й практично держава не хоче нас легалізовувати – то що ж ми будемо уже так побиватись».
«Я, як командир, всім пояснюю, що прийде час, коли добровольці будуть потрібні цій державі. Щоб там не казали чиновники, війна триває, війна буде тривати, бо російська імперія не зупиниться на досягнутому, тому я вірю, що прийде той час, коли держава знову закличе на допомогу добровольців», – додав він, пояснюючи які настрої та наміри у добровольців.
Водночас комбат уник деталізації щодо порушення домовленостей з військовими та персональних звинувачень: «Я б не хотів зараз звинувачувати. Я писав про все і називав постаті на своєму Фейсбуці. Якщо уважно передивитися стрічку, все побачите там на світлинах і в прізвищах».
В інтерв’ю журналіст порушила тему іноземних громадян, які воюють у батальйоні.
«Так, у нас є іноземці, – пояснив Коханівський. – Ми, скажімо так, батальйон інтернаціональних українських націоналістів. У нас є білоруси, росіяни, татари. Я ж іще очолюю комітет визволення політв’язнів, тому я добиваюся, щоб їм дали статус політичних біженців, дали право жити в Україні, бо абсолютно зрозуміло, що в своїх країнах, зокрема в Росії, Білорусі, в Криму, в Узбекистані – вони вже абсолютно не можуть з’явитися, бо до них будуть застосовані репресії. Наразі в них немає статусу, але ми його добиваємося».
