Риторика Бацькі Лукашенка, оточеного путінською, а не власною охороною, міняється як погода в Австралії, де впродовж доби може падати сніг, потім дощ, які раптово міняються на спеку +40*С, в медицині це теж має свою назву, але влазити в тенета психіатрії тут ми не будемо. Тільки від чуйте увесь смак цієї фрази:
“Якщо чесно, я не думав, що ця операція затягнеться таким чином. Але я не настільки занурений у цю проблему, щоб сказати, за планом там у них йде, у росіян, як вони кажуть, або так, як я це відчуваю“, – відповів Лукашенко на питання про війну Росії проти України.
Цікаво, що поки Московія попри світові санкції поки успішно знаходить для себе ринку збуту нафти, допомагати своєму єдиному союзнику вона поки чомусь не поспішає, тому нафтопереробні заводи в біларусі працюють на половину потужності та майже повністю заповнили склади. Паливо не хоче купувати навіть росія.
Про це повідомляє Єврорадіо. Нафтопереробка, одна з найприбутковіших галузей біларусі, традиційно заробляла на експорті – 35% її продукції постачалося до Європи, ще 33 відсотки – до України. Війна росії проти України позбавила біларусь цих ринків. Хоча білоруська влада розраховувала, що війна незабаром закінчиться і ринки знову відкриються.
Зараз завантаження на НПЗ мінімальне – “Нафтан” споживає 11 тисяч тонн нафти на добу, а Мозирський НПЗ – 14 тисяч тонн. Для Мозиря це близько 45% звичайного завантаження. “Нафтан” постачає все на внутрішній ринок. Мазут раніше йшов на експорт, тепер нікуди постачати, у росії свого вистачає.
Мозирський НПЗ також працює на внутрішній ринок, невелику кількість 92-го бензину проштовхують на експорт через російський порт. Через повні склади підприємства змушені влаштовувати дострокові ремонти.
Співробітникам урізали матеріальні виплати за колективним договором і немає жодних квартальних премій. Людей на місця звільнених переводять з нерентабельних і простоючих цехів. Як довго за таких умов вдасться підтримувати заводи, невідомо.
Нагадаємо, день тому в Білорусі розпочалися неанонсовані масштабні військові навчання…
