З початком передвиборчої агітації в Україні раптово на всіх виборчих округах почали зашкалювати показники благодійності. Благодійниками і меценатами на сьогодні стали ті люди від котрих цього ніхто і не сподівався.
Хоча, чесно кажучи, вони й самі від себе такого не сподівалися… Але, що ж тут поробиш? Вибори вимагають черговий раз гидкого пузатого хама мордоворота перетворюватися у чарівну усміхнену фею, а істеричну амбіційну базарну бабу – у лаконічного виваженого мудрого і хороброго політика, який тільки раз на кілька років згадує про свій округ…
До подібного цинізму український виборець уже давно звик. А тому молить Бога, щоб вибори у нашій державі ніколи не припинялися. Адже саме під час виборів від «незаможних мільйонерів»( якщо вірити деклараціям про доходи останніх) в лікувальних установах з’являється нове обладнання, безкоштовні ліки для малозабезпечених, інваліди раптом отримують у подарунок квартири чи спецтранспорт, навчальні заклади «авансом» збагачуються новими комп’ютерами чи вікнами. А основна маса голосуючого «лохторату», котра згідно фрази імператора Августа, того самого, який свого часу приват изував увесь Рим, потребує хліба і видовищ, у цей час отримує їх вдосталь…
А далі?
“Без лоха и жизнь плоха”, – учила нас колись “старша сестра”…
Одним з перших у сучасній Україні це зрозумів колишній мер Києва Леонід Черновецький: «любимые бабушки» та інші голосуючі верстви населення отримували вдосталь продпакетів з гречкою, безкоштовні поїздки на береги Дніпра до пам’ятника Вітчизні-матері та чимало усіляких концертів, на декотрих з яких для них співав навіть сам «космонавт». А результат цієї тисячолітньої формули завжди був прогнозованим.
Отож, не дивно, що сьогодні цю славнозвісну «алхімічну» формулу взяли собі на озброєння й інші послідовники Августа-Черновецького ледь не у всіх областях України. Без сумніву, цей складний час цих послідовників можна побачити в п’ятницю у мечетях, в суботу – у синагогах, а у неділю – в церквах. Адже, хвала Всевишньому, що у всіх святий день різний, отож, поспіти можна усюди, а служителі культу з задоволенням вголос помоляться за таких меценатів…
З розвитком медійних технологій, цього показового благодійництва, завдяки комерційним ЗМІ, стає дедалі більше у нашому житті. Деколи настільки багато, що аж зашкалює. І від нього відверто починає нудити…
Як казав колись відомий ідеолог ІІІ Рейху Йозеф Геббельс: “Дайте мені засоби масової інформації, і я з будь-якого народу зроблю стадо свиней”. Тільки прикро, що саме ми і є тим народом, який кожних виборів умілі геббельси вміло перетворюють на люмпенів. Тих самих люмпенів, які щоразу проснувшись від ейфоричного сну, починають тверезіти і знову нарікати на ту владу, яку щойно самі собі обрали…
Тарас Боднар