За інформацією Генштабу ЗСУ, в зоні відповідальності ОСУВ “Таврія” на Авдіївському напрямку окупанти не полишають спроб оточити Авдіївку. Українські воїни стійко тримають оборону, завдаючи загарбникам значних втрат. Безуспішними були наступальні дії противника в районах Новокалинового, Авдіївки та східніше Первомайського Донецької області, де українські воїни відбили 18 атак.
Своєю чергою британська розвідка вказує, що у боях за Авдіївку російські окупанти досягли певних успіхів, які допомогли їм наблизитись до Авдіївського коксохімічного заводу – ключової тактичної позиції на північ від міста.
Завод розташований над головною дорогою до Авдіївки, тож якщо російські окупаційні війська захоплять його, Україні буде дедалі важче постачати ресурси до міста.
“Однак промисловий об’єкт надає Україні локальну оборонну перевагу, і російські війська, ймовірно, зазнають значних втрат особового складу, якщо спробують штурмувати цей об’єкт”, – йдеться у повідомленні.
Звертаю увагу, “аналітики” Інституту вивчення війни (ISW) заявили про те, що окупанти почали діяти за добре відомою схемою “м’ясних штурмів”, тобто масованих атак з використанням великої кількості живої сили. При цьому, наголосили у “Інституті”, російська артилерія майже перестала надавати окупаційній піхоті вогневу підтримку.
Утім, ця інформація не зовсім відповідає дійсності. Зокрема, якщо говорити про російську артилерію, то вона аж ніяк не припинила вогневу підтримку своїх піхотних підрозділів.
Артилерія окупаційного контингенту в районі Авдіївки, особливо на південному та північному флангах навколо міста, продовжує обстрілювати позиції українських військ. Тож говорити про те, що авдіївський наступ росіян захлинувся — некоректно. Разом з тим, кількість ворожої техніки на цьому напрямку справді серйозно зменшилася.
Росіяни зазнали серйозних втрат на Авдіївській ділянці фронту. Але це не означає, що технічні можливості окупаційного контингенту на цьому напрямку вичерпані повністю.
Усе це свідчить про те, що росіяни змінили тактику наступу на Авдіївку. Звісна річ, ця зміна є вимушеною — після того, як у перші дні авдіївської наступальної операції Сили оборони України знищили велику кількість танків та бронемашин, агресори були змушені перейти до активнішого використання піхоти.
Наразі окупанти використовують тактику “м’ясних штурмів”, але лише на деяких ділянках і з використанням мешканців окупованих територій Донбасу.
Подібна практика — закидати укріплені райони української армії великою кількістю живої сили — є досить поширеною для окупаційного контингенту російської армії під час повномасштабної війни в Україні.
Але для такої тактики використовується в основному так званий “1-й армійський корпус ДНР”, набраний із місцевого населення, примусово мобілізованого окупантами.
Цим вони ще й виконують іншу задачу Кремля — змінюють національний склад на окупованих територіях, фактично утилізовуючи українців.
Підготовлені ж бійці штурмують українські укріпрайони, використовуючи тактику ПВК “Вагнер”, великою кількістю малих мобільних груп.
Йдеться про те, що російські війська під Авдіївкою перейшли до використання тактики ПВК “Вагнер”, з якою це військове угруповання штурмувало Бахмут.
я тактика полягає у завданні ударів малими штурмовими групами, які просочуються до українських укріпрайонів. Причому постійних ударів, це так звані хвилеві атаки. Кістяк цих груп — винятково підготовлені бійці, зокрема, ветерани-спецпризначенці або колишні “вагнерівці”.
Це аж ніяк не означає, що російська армія може перемогти ЗСУ і захопити Авдіївку. Українська армія також готувалася до цієї операції і має свої козирі. Але і вважати, що окупанти не вміють воювати і тільки закидують тілами позиції Сил оборони України, теж нерозумно.
