Брехня, зведена в найвищий ранг російської внутрішньої та зовнішньої політики, її носіями є найвищі російські чиновники та їх підлеглі з ієрархічної чиновницької драбини. Відповідно до державних настанов – фальсифікат є основою діяльності російських та радянських істориків, публіцистів та журналістів.
Переважаюча частина російської історії зіткана з прямої чи завуальованої брехні, починаючи від Володимиро-Суздальського князівства. Ніколи в російській історії не була висвітлена правда про нищення Києва Юрієм Долгоруким та Андрієм Боголюбським, про що ми вже неодноразово писали. Росія «возз’єднувала», «приєднувала», «визволяла» сусідні народи старанно оминаючи притаманне Росії ключове поняття «загарбник», «агресія» чи геноцид. Прикладів предостатньо! В імперіалістичних потугах Кремля чи Пітера завжди були вині місцеві князі, хани, буки, але не росіяни. І всі вони були лютими противниками «дружби» з російським народом. Нині нічого не змінилося!
Малайзійський літак збили не російською ракетою. В Україні російських військ – нема,. Вся сучасна зброя виготовляється в Луганську чи в Донецьку самими сепаратистами. Очевидно, після чергового прийняття оковитої чи чогось подібного до неї. Автобус із жінками розстріляли хохли і т. д. і т. п. Аж шкода бідних путіних, лаврових, чуркіних і Ко, які так гаряче страдають за жертвами в Донбасі.
Але повернімося до історії. Російська армія була типовим знаряддям імперіалістичної політики царизму, сталінізму чи путінських орлів типу Шойгу. Казань, Новгород, Сибірське чи Астраханські ханства були знищені озвірілою російською солдатнею. Без милосердя чи совісті. Ще донедавна народи СРСР не знали, що російський полководець Суворов був типовим катом, з наказу якого розстріляно тисячі безневинних жителів передмістя Варшави, придушено повстання Пугачова. Але школярі і студенти цього не мали б знати. Як і не мали знати про ганебний розгром Наполеоном російської армії під Аустерліцем в 1805 р.
Хіба було відкрито те, що ще в 1914 р. російський генштаб опублікував карту майбутньої Європи, яка дуже подібна на цю, що стала дійсністю у 1945 р.
Не будемо описувати секретні статті пакту Ріббентропа-Молотова. Про них уже всі знають. Як і про розстріл 20 тис. польських офіцерів, винищення яких приписали гітлерівцям. Мовчала радянська історіографія і про те, що 23 грудня 1939 р. газета «Правда» вийшла з вітальною телеграмою. А Гітлер тепло поздоровляв Сталіна із 60-річчям, а вже через день – 25 грудня Сталін ще тепліше подякував фюреру і Ріббентропу за привітання. Нині в Росії про це – ні слова! Як і те, що серед 91 тисячі полонених німців під Сталінградом – половина була росіянами.
Сталін та його оточення несе також відповідальність за загибель сотень тисяч польських і галицьких євреїв, яких чекісти не пропустили через кордон в СРСР. Діяли секретні домовленості між гестапо та НКВД проти євреїв.
Сфальсифіковано і втрати СРСР у Другій світовій війні. Сталін твердив про загибель 7 млн. чол., Хрущов – 20 млн., Горбачов – 27 млн. Скільки ж насправді? Німці втратили 6,5 млн. чол.
Депортація українців – засекречено; депортація і винищення кримських татар – засекречено. Загарбання Туви – засекречено, винищення іспанських інтернаціоналістів – засекречено. І так далі, і так далі. До безконечності.
Міфологічний образ російських «чеснот» завжди приховувався під фарисейською маскою суцільної брехні. Весь ланцюг історичних подій російської історії – суцільна, але старанно прихована брехня. Уже сьогодні – знову фальш і фарисейство: Придністров’я, Грузія, Крим і війна в Донбасі. Сотні років в Росії формувалася ненависть до демократичних цінностей і абсолютна зневага до людини, до особистості. Культ державного насильства, як у внутрішній так і зовнішній політиці підсилював імперські потуги Романових, більшовиків та нинішнього путінського режиму. Ленін і Сталін залізом і великою кров’ю збудували чи зліпили імперію. Хрущов будував комунізм в найближчі двадцять років, Брежнєв вивів нову історичну спільність – радянський народ, єдиний Горбачов вчинив позитивне – прискорив розвал цієї імперії, а їх духовне дитя – Путін ліпить, знову ж таки, «залізом і кров’ю» «руський мир», застосовуючи брехню, як один із важелів нинішньої політики Кремля.
В Україні «п’ята колона» Кремля щохвилини готова підхопити чергову бруду брехню, задурманюючи голови малосвідомим громадянам, особливо на окупованих українських територіях Донбасу та Криму. Прикладом того є опір багатьох депутатів міських рад при визначенні поняття «Росія як агресор», лють і скигління з іншого боку за поваленими радянськими ідолами, хоч цей процес допіру, розпочався в Україні, згадаймо скільки ще міст, селищ, сіл і вулиць носять ім’я ворогів України (Кіровоград, Котовськ, Первомайськ і т. д.).
Зараз Росія оповита брехню, особливо щодо України як страшною павутиною. Така духовна екзистенція нинішньої влади Росії.
Ігор Федик
