Окружний суд Телемарка (Норвегія) відмовив терористу Андерсу Брейвіку в умовно-достроковому звільненні. Згідно з вердиктом, ув’язнений, його соціальний імідж та ідеологія, не змінилися з часу теракту.
Зокрема, в рішенні суду йдеться про те, що Брейвік зберігає ідеологічний світогляд, як і в 2011 році, хоча й пояснив, що нібито має намір відстоювати свою точку зору тільки мирним шляхом. При цьому суд вирішив, що думка ув’язненого часто змінюється і не є послідовною, повідомляє NRK.
Крім того, в рішенні зазначається, що Брейвік виявився «позбавленим співчуття до жертв терору». Зокрема, на словах він висловив співчуття сім’ям своїх жертв, проте намагався виправдати масові розстріли тим, що більшість загиблих нібито були не дітьми, а чиновниками.
«Суд дійшов висновку, що ризик застосування насильства з боку ув’язненого залишається реальним і таким же, як і при винесенні вироку про взяття під варту в серпні 2012 року», – йдеться у документі.
Також Андерс Брейвік змінив своє юридичне ім’я на Фьотольф Хансен. Відповідно до норвезького законодавства, якщо прохання про дострокове звільнення було відхилене, через рік він може подати заяву на нове слухання.
Андерс Беринг Брейвік – прихильник консервативних та праворадикальних поглядів. Упродовж 1999-2006 років був членом молодіжного крила другої за величиною політичної сили у Норвегії – консервативної Партії прогресу, що зараз перебуває в опозиції. Однак звідти його вигнали за екстремістські погляди.
Брейвік також був активним прихильником Ізраїлю. На власних сторінках у соціальних мережах висловлював занепокоєння расовими стосунками між норвежцями та іноземцями, особливо мусульманами. Також був членом масонської ложі Святого Павла в Осло, однак нічим у статусі масона, не відзначився.
Крім того, терорист був учасником неонацистського інтернет-форуму Nordisk, на якому обговорюються будь-які теми, пов’язані з тероризмом. На інтернет-порталі document.no, що піддає критиці іслам, під ім’ям Anders B. залишив десятки записів антиісламського і націоналістичного змісту. При цьому, норвезька поліція стверджує, що він не належав до жодної офіційної неонацистської організації і не входив в коло радикалів, за якими ведеться нагляд.
22 липня 2011 року в Норвегії стався подвійний терористичний акт. Спочатку пролунав вибух в центрі столиці Осло біля резиденції прем’єр-міністра, внаслідок якого були вбиті семеро осіб і два десятки поранені. Дві години після цього Андерс Брейвік влаштував бійню у молодіжному таборі Робітничої партії на острові Утойя – він застрелив 68 осіб.
Поліції знадобилися 45 хвилин, аби дістатися острова, та ще стільки ж, щоб заарештувати стрілка. Він мав при собі два види зброї, зокрема – одна автоматична гвинтівка.
23 липня Брейвік визнав себе винним у скоєному теракті. Він повідомив, що план атак виношував 9 років та сказав, що вважає свої дії звірячими, але вкрай необхідними. За його словами, головною його жертвою на острові мала стати колишня прем’єр-міністр країни Ґру Гарлем Брунтланн, яку в країні називають «матір’ю нації». Однак терорист не встиг скоїти на неї замах, коли політик виступала у молодіжному таборі.
У квітні 2012 року почався розгляд судової справи за звинуваченням Брейвіка у масовому вбивстві людей і тероризмі. Група норвезьких психіатрів провела обстеження і дійшла висновку, що злочинець хворий на параноїдальну шизофренію. За висновками лікарів, на момент вчинення злочину терорист до кінця не усвідомлював свої дії, вважав себе лицарем-тамплієром, що здійснював вбивства заради добра. Однак за деякий час лікарі визнали Брейвіка психічно здоровим, на чому він наполягав з самого початку, що не дозволило йому відбути покарання у психіатричній лікарні.
24 серпня 2012 року суд засудив Андерса Брейвіка до 21 року позбавлення волі – максимального терміну за норвезьким законодавством.
Відповідно до норвезького законодавства, людина засуджена до максимального терміну ув’язнення,має право подати клопотання про дострокове звільнення після перших 10 років відбування свого покарання.
18 січня 2022 року Андерс Брейвік знову представ перед норвезьким судом. У суді терорист показав судді нацистське привітання на початку судового слухання про його умовно-дострокове звільнення.
