У витратах, які здійснюються з бюджетів сіл, їх об‘єднань, селищ, міст районного значення залишили тільки видатки на органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення.
Таким чином, забравши у них утримання:
дошкільної освіти;
загальної середньої освіти (навчально-виховні комплекси «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» за умови, що загальноосвітній навчальний заклад — I ступеня);
сільські, селищні та міські палаци і будинки культури, клуби, центри дозвілля, інші клубні заклади та бібліотеки.
Останні видатки тепер передані на утримання до бюджетів міст республіканського АР Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад. Передали їм і все позашкільна освіта.
Разом з тим, зміни до Прикінцевих положень БКУ передбачено, що у 2015 році з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення можуть здійснюватися витрати, визначені:
пп. «а», «б» п. 2 ч. 1 ст. 89 БКУ в частині утримання навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад — дошкільний навчальний заклад» за умови, що загальноосвітній навчальний заклад — I ступеня;
п. 5 ч. 1 ст. 89 БКУ в частині утримання сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних установ та бібліотек.
Такі витрати здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування. Обсяг міжбюджетних трансфертів визначається за формулою, яка затверджується відповідною місцевою радою (у додатку до рішення про місцевий бюджет).
Відповідні новації передбачає Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28.12.2014 р. № 79-VIII.
Однак, така бюджетна реформа з перших днів 2015 року просто паралізує фінансування дошкільної освіти. Адже сільські та селищні ради вже не мають права утримувати дитсадки, а районні відділи освіти не готові так швидко їх прийняти і проводити видатки з районних бюджетів.
Це може призвести до недофінансування дошкільної освіти та вимушеного скорочення закладів дошкільної освіти, насамперед у сільській місцевості, де існує проблема недостатньої наповнюваності дітьми дошкільних установ.
