В один день на читацький загал вийшли відразу дві однобічнопаралізовані статті про колишній спецпідрозділ “Беркут”, які хвилею бруду, чомусь не показали й світлої частини в історії цього підрозділу, що базувався у кожній області України, а не тільки на її східних та центральних теренах:
Беркутівці, після розстрілів людей на Майдані, виїхали з України, отримали російські паспорти, воюють на фронті за рф, а дехто вже помер у складі «Вагнерів», кілька днів тому написало відоме українське видання в руках іноземного власника Українська правда…Найвідоміший із них — Сергій Кусюк. Він — колишній командир київського «Беркута». Чоловік виїхав до рф та отримав посаду в росгвардії. Частина його підлеглих:
▫️служать у силових структурах рф;
▫️воювали в «днр/лнр»;
▫️працюють в окупаційній поліції Криму.
Згадало видання й про так звану “Чорну роту”, якій приписують розстріл “небесної сотні” на Майдані зимою 2014 року.
Якось усе занадто однобоко, як для такого “крутого” видання. Хіба справа “Майдану” не перетворилася у справу “Кеннеді” і їй подібні, хіба розслідували і розкрили, що за снайпера і чому перевозив “майданівець” Сергій Пашинський”, хто і чому віддав наказ зрізати усі дерева зі слідами від куль на вулиці Інститутській, бо надто вже дивна була траєкторія куль при їх вивченні, дали про це вичерпну інформацію людям про це, родичам загиблих на Майдані відповіли?!
А повертаючись до однобокої інформації щодо “Беркуту”, дивує, чому видання не згадало про тих “беркутят” з Івано-Франківська, які одними з перших загинули у цій російсько-українській війні, що почалася не в лютому 2022, а ще весною 2014?
Слід було згадати, що 29 травня на горі Карачун в збитому з ПЗРК ДНРівцями гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України разом із членами екіпажу і одним з найкращих бойових генералів України Сергієм Кульчицьким (кажуть, інший прославлений генерал-посол у цей час збирав конспекти для своєї докторської дисертації, яку захистив у грудні 2023 року в університеті Ківалова) на борту також перебували шість бійців Івано-Франківського підрозділу “Беркут”. Вони усі загинули смертю хоробрих. Жоден із них не відмовився від виконання свого обов’язку в зоні АТО.
Попри те, що активної участі в подіях на Майдані загиблі бійці не брали, їх змусили разом з іншими побратимами пройти на колінах “коридором ганьби”. І вони пройшли, а потім пішли воювати. У той час, як ті особи, що принижували “беркутів” у тому “коридорі” не взяли до рук зброї і не приєдналися до них?! Адже куди краще було дерибанити владу і майно, яке їм залишили попередники?
Більше того, коли в червні того ж року полеглих “беркутівців” хоронили на “Меморіальному кладовищі” в центрі Івано-Франківська, згадані особи, що гнали їх перед цим “коридором ганьби” тепер несли в похоронній процесії прапори і навіть портрети героїв, але жодному з них не вистачило сміливості чи совісті підійти після похорону до рідних “беркутів” і попросити вибачення, за те, що їх сини загинули у той час, як ці займалися дерибанами в тилу…
Хто в однобічнопаралізованих статтях згадав про бойового генерала Василя Віконського, теж франківського колишнього офіцера-беркутівця, який з першого дня повномасштабної війни зі своїм бойовим підрозділом був на найгарячіших передових напрямках фронту, де неодноразово показав своє вміння та героїзм?
І таких прикладів та імен можна назвати ще багато. Але навіщо це лібералдемократичній пресі, яка так виступає за об’єктивність, але тільки свою?..
- Петро Безпалько — старший лейтенант міліції, заступник командира взводу.
- Василь Семанюк — старший лейтенант міліції.
- Володимир Шарабуряк — старший прапорщик міліції.
- Володимир Лисенчук — прапорщик міліції.
- Віктор Яков’як — прапорщик міліції.
- Петро Остап’юк — старшина міліції.
Увесь інсайд та актуальна інформація на нашому Телеграм-каналі, а також бонуси та швидкі новини
