Продовжуємо друкувати найцікавіші уривки з книги-споминів командира полку Чорних Запорожців армії УНР Петра Дяченка. Пропонуємо Вашій увазі спогади про події 1920 року, які відбувалися саме на території Галичини.
По всьому українсько-польському [протибільшовицькому] фронті – від Дністра до Німана – [оголошено] перемир’я від 12-ї години ночі з 18-го на 19 жовтня. Зранку ворог прислав делегацію до штабу дивізії з метою встановити нейтральну зону. Головою делегації був якийсь Прокопійчук. У штабі відповіли, що на це не мають жодних інструкцій. Делегація від’їхала ні з чим.
На фронті спокій, жодного пострілу. Погода ясна, соняшна, вранці приморозки.
20 жовтня. О 6-й годині ранку полк Чорних запорожців розташувався в с. Голенищеве. Опівдні до штабу полку приїхали три червоноармійці, які возили якийсь пакет до штабу дивізії, а тепер, їдучи через розташування полку, просили їх провести. Одягнуті дуже погано, і, як оповідали, для цього випадку їм дали ще й кращий одяг. Козаки наперебій вели з ними балачки. Які тільки питання не ставилися! Врешті цих послів нагодували і відправили до своїх.
День минув спокійно. Перемир’я встановлено до 24.00 9 листопада.
22 жовтня вдень із боку ворога чути гарматні постріли. То повстанці давали про себе знати, даремно вичікуючи на наближення українського фронту.
Пластунський курінь веде навчання в полі. Кінні сотні роз’їхалися на мобілізацію в Старокостянтинівський повіт. Залишилися тільки пластунський і гарматний курені.
23 жовтня отримано відомості, що в Літинському повіті, частину якого окупував ворог, вибухнуло повстання. Повстало 13 сіл. Большевики жорстоко з ними розправилися – попалили села і розстріляли сотні людей. З болем слухали козаки гарматні постріли, що лунали в запіллі ворога.
Нарешті і я вже в полку. Наслідки поранення досить тяжкі. Ліва нога на 8 см коротша за праву. Ходив, спираючись на палицю. Вправляюся в кінній їзді, що завдає несамовитого болю, але з часом звикну. Нарешті навів лад у наших таборах, зменшивши їх наполовину.
На 9 листопада склад полку був приблизно такий: 76 старшин, 1130 козаків.
Бойовий склад полку: 5 кінних сотень – 380 шабель; кулеметна сотня – 12 важких кулеметів; гарматний курінь – 6 гармат; пластунський курінь – 400 багнетів; кулеметна пластунська сотня – 8 важких кулеметів; чота санітарна – лікар [Олександра] Азарова; чота ветеринарна-лікар поручник Чупляк; чота господарська – поручник [Михайло] Токар; полковий оркестр – хорунжий Малиновський.
За час перемир’я коні і люди відпочили й набралися сил.
