46 документів про те, як комуно-російська влада використовувала дипломатів Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР) для агентурних цілей за кордоном, а також про те, як організації української діаспори намагалися через Генасамблею Організації Об’єднаних Націй (ООН) заявляти про політичні репресії в СРСР — опублікували онлайн.
У 2020 році відзначають 75 років від заснування ООН.
З цієї нагоди Центр досліджень визвольного руху спільно з архівом Служби безпеки України (СБУ ) та Архівом національної пам’яті публікує у вільному доступі оцифровані копії документів з архівів КҐБ про членство УРСР в ООН.
Тематична колекція “Документи КҐБ про Україну в ООН” налічує 46 документів, які доступні до завантаження на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.
“КҐБ писав характеристики на пропонованих делегатів, готував доповідні про їхню поведінку та перевіряв, чи можуть вони бути вдалими кандидатами для поширення інформації про “досягнення СРСР”, — розповідає Денис Пасічник, координатор Е-архіву, про зміст колекції.
Наприклад, в одному з документів КҐБ дає характеристику письменнику Віталію Коротичу та рекомендує його на посаду прес-аташе Представництва УРСР при ООН. Комітет держбезпеки пише, що Коротичу вдається поширювати пропаганду про досягнення СРСР за кордоном, встановлюючи для цього “культурні зв’язки” з українською еміграцією.
Представники українських організацій за кордоном намагалися звертати увагу світу на те, що Українська Радянська Соціалістична Республіка (УРСР) не є самостійним членом ООН, а всі рішення української делегації ухвалюються за поданням комуно-російського режиму в Москві. Вони проводили акції протесту та демонстрації біля будівлі ООН у Нью Йорку, готували тексти про порушення прав людини в СРСР, які поширювали серед інших делегатів ООН. Навіть домовлялися з представниками інших країн про підняття українських питань на Генасамблеї — наприклад, переконали канадців виступити з питанням про переслідування українських митців в Україні.
“Парадоксально, що СРСР включав Україну в склад ООН, щоб помножити свої голоси, але натомість присутність України дала змогу українцям за кордоном на міжнародному рівні звертати увагу до українських проблем — адвокатувати вихід України зі складу СРСР, інформувати про Голодомор-геноцид українського народу, насильну русифікацію і знищення української культури, переслідування діячів культури та інших українських політв’язнів“, — коментує директор архіву СБУ Андрій Когут.
Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті вже більше 25 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.
Джерело: Центр дослідженнь визвольного руху
